JW subtitle extractor

Вітаю вас!
У цій програмі ми розкажемо вам
про ситуацію братів і сестер,
які ув’язнені за свою віру,
як вони зберігають витривалість.
Але спочатку коротко розповімо
про цьогорічні конгреси.
У деяких частинах світу
вже проходять регіональні конгреси
«Проголошуйте добру новину!».
Це чудовий духовний бенкет.
А що про ці конгреси
кажуть брати і сестри?
Для того щоб потрапити на конгрес,
багато братів і сестер
пішли на великі жертви.
Щоб бути на конгресі,
потрібно було домовитись
з начальником.
Ми попросили,
щоб дочку відпустили зі школи.
Ми прокинулися дуже рано.
Усі зусилля потрапити на конгрес
того варті.
Це просто неймовірна подія!
Ми зустріли братів і сестер,
яких вже давно не бачили.
Я так багато обіймалась
з братами і сестрами,
а я дуже люблю обійматися.
Обіймати в Zoom — це добре,
але вживу — краще.
Бути на конгресі вживу
і дивитися його онлайн —
це небо і земля.
Я просто щасливий, що є тут.
Я дуже люблю співати.
Коли всі разом співають на конгресі,
це щось незабутнє.
Конгрес мене дуже підбадьорив і зміцнив.
Мені так сподобалось відео
«Чотири Євангелія — одна історія»!
Тепер, коли я читатиму Біблію,
я буду краще уявляти ці події.
Відверто кажучи, коли я раніше
читав вірші, які були у відео,
вони ніколи мене не зворушували.
Але сьогодні ця історія ожила,
і я просльозився.
Ти наче побував там.
Це був справжній духовний бенкет.
Мені так сподобався конгрес,
що я прийшла би ще раз і ще раз.
Немає нічого кращого,
ніж бути серед народу Єгови.
Я так тішився,
що був серед
чудової духовної родини!
На конгресі панувала
така радісна атмосфера!
Прийдіть, і ви не пошкодуєте.
Брати і сестри, ми заохочуємо усіх вас
вживу відвідати цей конгрес.
Тоді ви не лише отримаєте
духовне навчання,
але й будете мати чудове спілкування
з братами і сестрами.
Можливо, ви побачите тих,
кого вже дуже давно не бачили.
Це хороша нагода
підбадьоритися взаємно.
Звичайно, дехто з вас
через похилий вік або погане здоров’я
вирішить подивитися запис програми
цього регіонального конгресу.
Цікаво, що цього року
заплановано провести
в різних країнах
15 спеціальних конгресів.
Перший відбувся з 7 по 9 червня
у Гваделупі.
На цьому конгресі
виступили брати Джеффрі Віндер
і Клайв Мартін.
Делегати приїхали з 11 країн.
А найвище число присутніх
було 8602 особи.
У суботу охрестилося 74 братів і сестер.
Як чудово бачити єдність і любов,
які панують у нашій всесвітній родині!
Як я і казав на початку,
тепер ми поговоримо
про наших дорогих братів і сестер,
які ув’язнені за свою віру.
В листі Павла до євреїв,
у 13 розділі і 3 вірші,
є таке заохочення. Там ми читаємо:
«Пам’ятайте про тих, хто у в’язниці,
немовби ви були ув’язнені з ними,
і про тих, над ким знущаються,
бо й самі ви в тілі».
Станом на 17 червня ув’язнено
приблизно 199 братів і сестер. Де саме?
9 наших одновірців ув’язнено в Криму,
39 — в Еритреї, 8 — у Сингапурі
і понад 17 — в інших країнах.
Найбільше ув’язнених братів і сестер
в Росії — це аж 126 осіб.
У Південній Кореї наших братів більше
не ув’язнюють за нейтральну позицію.
Але тепер вони повинні проходити
альтернативну службу
в дуже важких умовах.
Тривалість такої служби 3 роки.
Вони змушені працювати і жити
виключно у в’язниці.
Недавно брат Марк Сандерсон відвідав
дві групи братів у в’язницях,
які проходять там альтернативну службу.
Сподіваємося, що в майбутньому
ситуація братів там поліпшиться.
Ми продовжуємо молитися
за цих вірних братів і за їхніх рідних.
Нам може здаватися, що тепер
за віру є ув’язнені лише брати.
Але в Еритреї за ґратами перебуває
12 сестер,
а в Росії за свої переконання
ув’язнено 8 сестер.
Будь ласка, продовжуйте молитися
за цих дорогих сестер.
Крім того, багато наших одновірців
відбувають довгі терміни ув’язнення,
і деколи вони зазнають
жорстокого ставлення.
Так було у випадку
Рината Кірамова з Росії.
У квітні 2024 року
декілька в’язнів стали вимагати,
щоб він назвав імена
інших Свідків Єгови.
Але Ринат рішуче відмовився.
За це в’язні аж чотири дні
знущалися над ним,
навіть використовували електрошокер.
Ми і далі молимося за брата Кірамова,
а також за інших майже 200 братів
і сестер, які ув’язнені за віру.
І ми не забуваємо про їхніх рідних.
Їхній приклад віри і непохитності
нагадує нам слова з Римлян 12:21.
Там ми читаємо:
«Не дозволяй злу перемогти тебе,
а завжди перемагай зло добром».
Вони мужньо зносять протидію
і жорстокі переслідування.
Але вони не дозволяють,
щоб зло їх перемогло.
Натомість
вони завжди перемагають зло добром.
Ми дуже любимо
цих вірних братів і сестер.
Попри те, що цим братам і сестрам
доводиться зносити
багато несправедливості,
в них часто з’являється нагода
розповідати іншим добру новину.
Ось приклади кількох братів і сестер
з російського міста Біробіджан.
Одного дня 2018 року
в 22 помешканнях Свідків Єгови
пройшли обшуки.
Подивіться розповіді про те,
як брати і сестри давали гарне свідчення
і отримували від цього велику радість
і як вони перемагали зло добром.
Рано вранці 17 травня 2018 року
ми прокинулися від грюкоту в двері.
Через двері я запитала: «Хто там?».
А мені відповіли: «Поліція».
Для нас це був величезний стрес.
І тоді ми, звичайно ж,
почали мовчки молитися до Єгови.
Пізніше ми дізналися,
що цю операцію назвали «Судний день»,
і в ній брало участь
приблизно 150 співробітників.
Коли порушили кримінальну справу,
то заморозили всі рахунки,
тому доводилось ходити в різні банки.
Коли я туди приходила,
працівники мене зразу впізнавали
і казали:
«О, прийшла наша маленька екстремістка».
Вони привітно мене зустрічали
і усміхалися.
Одного разу
мене викликали на допит у ФСБ,
і, щоб добратись туди, я замовила таксі.
Коли водій приїхав, він запитав мене:
«Куди ми їдемо? Що за адреса?».
Я сказала: «Це будинок ФСБ».
І тоді він запитав мене:
«Ви там працюєте? Їдете на роботу?».
А я відповіла: «Ні. Я їду на допит».
Він не міг повірити і дуже здивувався.
Мені вдалось розповісти йому,
що я Свідок Єгови
і що за мою віру на мене відкрили
кримінальну справу.
Через кілька днів я знову їхала
в будівлю ФСБ і знову замовила таксі.
Я так здивувалася, бо приїхав
той самий водій на тій самій машині.
Цього разу мені більше вдалося
розказати про те,
які пророцтва тепер збуваються,
і в нас була дуже хороша розмова.
Коли ми ходили на допити,
то хотіли своїми словами, вчинками,
добротою показати слідчим,
що ми не екстремісти,
що насправді Свідки Єгови —
добрі, співчутливі люди.
І ми вирішили після завершення слідства
приготувати для слідчих листівки.
Ми кожному написали добрі побажання,
а також згадали їхні хороші риси.
Адвокат сказав,
що дуже переживає за нас і додав:
«Бачу, що ви дуже хороші люди.
І такі, як ви, не мають бути у в’язниці.
Я впевнений, що ваш Бог вам
точно допоможе.
Артур, не сходьте з вашого шляху,
тримайтеся його до кінця».
Коли почалися судові слухання ми,
четверо сестер,
потрапили до однієї судді.
Вона ставилася до нас дуже упереджено.
Вона перебивала нас,
показувала, що ми неграмотні,
по-всякому принижувала.
І ми в якийсь момент зрозуміли,
що Єгова
привів нас сюди,
щоб ми могли проповідувати.
Але як проповідувати людині,
яка не дає нам слова сказати?
Ми з сестрами
вирішили молитись до Єгови,
щоб він зм’якшив її серце
і щоб ми зрештою
змогли розказати їй про нього.
Ми також старалися бути
люб’язними, тактовними.
Ми з нею завжди вітались.
Я вирішила, щоб мої слова,
тон голосу, обличчя
випромінювали доброту.
І в якийсь момент
щось відбулося, ну, ніби клацнуло.
І все пішло зовсім по-іншому.
Вона почала нас слухати,
почала з нами вітатися.
Коли ми на суді дивилися
відеозаписи наших зібрань,
суддя в той час
щось собі там писала.
І раптом вона запитує:
«Звідки він це прочитав?».
Я зі страху одразу забула,
потім кажу: «З Біблії».
А вона каже:
«Зрозуміло, що з Біблії.
Звідки саме він зачитав?».
Я кажу: «Це Йова».
А вона: «Що-що?».
«З Йова».
Вона: «Що?».
Вже мій адвокат каже: «Йова».
Вона: «А... Йова» — і записала.
А я додала: «42:10».
Коли суддя зачитувала вирок,
вона декілька разів мене запитувала:
«Ірино, скажіть,
а я правильно вимовляю Боже ім’я?».
Я молилась до Єгови:
«Єгово, сьогодні вирок.
Я хочу, щоб твоє ім’я прославилось».
Кажу: «Єгово, зроби так,
щоб суддя сьогодні 10 разів
вимовила твоє ім’я правильно,
правильно поставила наголос».
Бо в неї ніяк це не виходило.
І що ви думаєте?
Коли зачитувала вирок, вона 10 разів
правильно вимовила Боже ім’я!
10 разів.
Коли я отримала вирок,
мене зустріло так багато друзів.
Вони прийшли з квітами.
Мені подарували стільки квітів!
До мене підійшла жінка
з двома своїми подругами.
Усміхаючись, вона запитала:
«А що у вас за свято?
Ви така гарна!».
А я з усмішкою відповіла:
«Знаєте, я Свідок Єгови,
і сьогодні мене засудили
до двох з половиною років умовно».
Бачили б ви вирази їхніх облич!
Я працюю вдома.
Коли приходили клієнти і бачили
так багато квітів, то запитували мене:
«Звідки стільки квітів?
У вас було якесь свято?».
Ну і, звичайно, я мала нагоду сказати,
що для мене справжнє свято —
це мати таких чудових братів і сестер,
які мене дуже люблять.
З 23 братів і сестер,
які зазнали переслідування,
4 ув’язнили і зараз вони відбувають
термін в колонії.
Ми з сестрами дізналися,
що наших чоловіків
будуть етапувати в колонію,
тому прийшли на вокзал,
щоб їх провести.
Там у поїзді
в них запитували:
«А хто це до вас прийшов?».
Не могли зрозуміти,
що це за група підтримки.
Цих везуть у тюрму,
а ті радіють і співають пісні.
Оглядаючись назад,
я дуже вдячний Єгові за те,
що він постійно нас підтримував,
адже нам тоді було справді нелегко.
Пам’ятаю, був такий момент,
коли я думала,
що моя віра ослабла.
Тоді я запитала свого Артура:
«Чому я не відчуваю підтримки?
Чому мені так погано?».
І тоді Артур мені дуже допоміг.
І він сказав дуже важливі слова:
«Те, що ти...
те, що ти це зносиш, —
це і є підтримка Єгови.
Ти не відреклася Єгови,
ти його не покинула.
І це є доказ того, що він з тобою».
Цих кілька слів дуже мене зміцнили,
і я зрозуміла,
що це Сатана тисне на мою віру
і що мені потрібно
не лише зміцняти віру в Єгову,
але й в те, що Єгова поруч,
навіть коли дуже важко.
Сатана хоче вкрасти нашу радість.
Але це неможливо,
тому що радість належить Єгові,
це його власність.
А що робить Сатана?
Він хоче сховати від нас цю радість,
щоб ми її не бачили.
Але Єгова,
як хороший і надійний друг,
завжди допомагає бачити
причини для радості.
Вони хотіли, щоб ми замовкли,
щоб ми більше не говорили про Єгову.
Але насправді вони, навпаки,
дали нам зелене світло,
щоб ми могли ще більше говорити
про Боже ім’я.
Які ж вони ревні, які відважні!
Вони налаштовані і далі проповідувати
і залишатися непохитними.
У них є унікальні нагоди
давати свідчення,
і в усьому вони покладаються
на Єгову.
Звичайно, кожен з нас
сьогодні стикається
з різними труднощами,
з різними проблемами.
Я впевнений,
що розповіді цих братів і сестер
заохотять нас
і далі покладатись на Єгову,
і далі проповідувати добру новину
попри будь-які наші труднощі.
Безперечно,
з допомогою нашого Бога Єгови
ми завжди зможемо перемагати
зло добром.
Брати і сестри,
«пам’ятайте про тих, хто у в’язниці,
немовби ви були ув’язнені з ними».
Ми пишаємось вами,
вашою витривалістю і вашою ревністю.
Ми дуже любимо вас.
Це JW Broadcasting®
зі Всесвітнього центру Свідків Єгови.

Звернення Керівного органу (№ 4 2024)