JW subtitle extractor

Звернення Керівного органу (№ 7 2024)

Video Other languages Share text Share link Show times

Вітаю, брати і сестри!
Після останнього звернення
відбулось ще два спеціальних конгреси.
Обидва відбулись у Чилі.
Ці конгреси відвідало
понад 4700 делегатів з 21 країни.
Найвища кількість присутніх
на двох конгресах
становила понад 17 000.
123 охрестилось.
Ці спеціальні конгреси зворушили серця
багатьох братів і сестер.
Ось що сказав брат, якого звати Джонатан:
«Я відчував любов на кожному кроці.
Брати і сестри
дуже тепло нас зустріли в аеропорту,
зручно розселили нас у готелі,
дбали про нас,
стільки всього для нас організували,
дарували подарунки.
Це було щось неймовірне!».
Цей брат додав:
«Я дуже вдячний Єгові
за таку незабутню поїздку».
А ось що сказала сестра,
яку звати Джесіка:
«На конгресі
я наче зазирнула у новий світ!».
Нещодавно брати і сестри по всьому світі
постраждали від стихійних лих.
У середині вересня ураган «Борис»
пронісся Центральною Європою.
Сильні дощі і шквальні вітри
спричинили великі руйнування.
Сотні братів і сестер були змушені
покинути свої доми
і потребували допомоги.
А південна частина Африки
і далі потерпає від серйозної посухи.
Різні філіали, у тому числі
у Малаві, Мозамбіку та Зімбабве,
забезпечили їжею
десятки тисяч братів і сестер.
В кінці вересня — на початку жовтня
урагани «Хелен» та «Мілтон»
спустошили південно-східну частину
Сполучених Штатів.
Ці урагани принесли повені
та зсуви ґрунту.
На жаль, три брати загинули.
Понад 11 000 вісників
мусили евакуюватися.
Урагани пошкодили або зруйнували
17 Залів Царства
і більш як 2500 домів наших одновірців.
Ми молимось
за наших дорогих братів і сестер,
які постраждали від цих стихій.
Ми дуже вдячні добровольцям,
які допомагають постраждалим.
А також ми вдячні вам, брати і сестри,
за ваші щедрі пожертви.
Без них було би неможливо
надавати допомогу
у таких великих масштабах.
27 вересня 2024 року
в Еритреї поліція увірвалась
у приватне помешкання,
де проводилося зібрання
Свідків Єгови.
Поліція арештувала 24 особи,
у тому числі 2 неповнолітніх дітей.
Пізніше дітей відпустили.
Майже 30 років тому, у 1994 році,
президент Еритреї
позбавив Свідків Єгови громадянства.
Через це наші брати і сестри
досі не можуть вести нормальне життя:
їм важко знайти роботу,
і вони навіть не мають права
офіційно володіти майном.
Через кілька днів після облави
поліція заарештувала та ув’язнила
85-літню сестру Летебрган Тесфай.
Вона одна з перших в Еритреї,
хто почав вивчати Біблію
зі Свідками Єгови.
Вона охрестилася у 1957-му.
Її 8 дітей та 8 внуків служать Єгові.
Її дочка Гадасса Зерісенай
теж перебуває в ув’язненні.
Сестру Сарон Ґгебру та її чоловіка
також арештували.
Сарон на шостому місяці вагітності.
У Сарон є брат Генок.
З усіх ув’язнених в Еритреї
він перебуває у в’язниці найдовше.
Його арештували у січні 2005-го.
Станом на 1 листопада в Еритреї
ув’язнено 64 наших одновірців.
Ми і далі молимось
за 223 братів і сестер,
які ув’язнені за свою віру
по всьому світі.
5 жовтня 2024 року
на загальних річних зборах
ми почули приємне оголошення.
Братів Джоді Джедлі та Джейкоба Рамфа
призначили членами Керівного органу.
І сьогодні вони разом зі мною в студії.
Давайте познайомимося з ними ближче.
Привіт, брати.
У мене є кілька запитань до вас.
Спочатку хочемо дізнатись,
з чого почалося
ваше знайомство з правдою.
Розкажіть, як ви познайомились з Єговою
і чому захотіли йому служити.
Брат Джоді.
Я виростав у правді.
Мій тато охрестився в 1940-х
і вірно служив Єгові до самої смерті.
А мама охрестилася у 1950-х.
Батьки любили Єгову і його організацію.
І їхній приклад допоміг мені і сестрі
теж полюбити Єгову.
Я виростав, вивчав Біблію
і переконався, що знайшов правду.
Я бачив, яка любов панувала
між братами і сестрами,
і хотів бути з ними,
бути в Божій організації.
Пам’ятаю, під час літніх канікул
вісники з усієї країни
приїжджали проповідувати
в непризначену територію біля нас.
Фактично, спочатку незнайомі нам люди
вже дуже швидко ставали нашими друзями.
І все тому, що ми служимо Єгові.
На мене це дуже повпливало.
Мої батьки знали про Єгову з юності.
Але моя мама була
неактивним вісником.
І, коли я виростав,
мій батько не був Свідком Єгови.
Ми не ходили на зібрання,
але мама вчила нас
основних біблійних вчень.
Я знав, що Бога звати Єгова,
що потрібно молитись тільки до нього.
І я також знав, що в майбутньому
наша земля стане Раєм.
Також один або два рази в рік
я відвідував свою бабусю, маму мого тата.
Вона вірно служила Єгові
і багато розказувала мені про нього.
Вона була дуже доброю,
і тому мені хотілося
більше дізнатись про Єгову.
Коли мені було 13,
я сказав мамі, що хочу вивчати Біблію.
Я думав так: «Якщо у Свідків правда,
я хочу стати Свідком Єгови.
А якщо ні, то буду вивчати,
щоб просто стати кращою людиною».
Цікаво, що саме в той період
мама думала про те,
щоб повернутися до Єгови.
Ми росли духовно разом.
Коли я почав вивчати,
то відразу зрозумів, що це воно —
я знайшов правду!
Мама повернулася у збір, а через місяць
я став неохрещеним вісником.
Я дуже радий, що всі мої рідні
тепер служать Єгові.
У них міцна віра,
і вони є для мене чудовим прикладом.
Брат Джейкоб, чому ти захотів
служити Єгові повночасно?
Я бачив приклад братів і сестер,
які вже багато років служили піонерами.
Також мені дуже допомогли
районні наглядачі.
Вони цікавились мною
і заохочували ставити перед собою цілі.
Я бачив, що піонери дуже щасливі.
У них було дуже активне і цікаве життя.
Хтось із них навіть переїжджав
проповідувати в інші країни.
Мені здається,
саме тому я захотів стати місіонером.
Коли я закінчив школу,
то одразу став піонером.
Так само як і Джейкоба,
мене заохотив
приклад братів і сестер,
які служили повночасно.
Наші батьки служили піонерами.
Вони служили повночасно,
поки не народилися ми.
Пізніше мама відновила
піонерське служіння
і служить піонером досі.
Під час літніх канікул ми з батьками
служили допоміжними піонерами.
Ми проповідували
з районним наглядачем.
І майже кожного літа
ми відвідували Бетель.
Усе це допомогло мені відчути,
яким прекрасним є життя
повночасного служителя.
Тож після закінчення школи
я став піонером.
А в 19 почав служити у Бетелі.
Моя сестра з чоловіком
теж служили в Бетелі.
Які завдання ви виконували
протягом років і чого вони вас навчили?
В Уоллкіллі мене призначили
у відділ прибирання.
У нас там був дуже дружній колектив.
Я співпрацював з різними людьми
і виконував різні завдання.
Я навчився пристосовуватись до людей
і шукати різні підходи у роботі.
Через два з половиною роки
я почав виконувати офісну роботу:
різні доручення,
пов’язані з медичною сферою.
Деколи я допомагав вирішувати
медичні питання місіонерам.
Коли я одружився з Дамаріс,
нас перевели у Бруклін.
Там я виконував подібну роботу.
Ми служили в Бетелі в Брукліні до 2005-го,
а потім поїхали доглядати за батьками.
Ми були піонерами. І я служив в КЗЛ
і в регіональному будівельному комітеті.
Пройшло вісім років,
і нас запросили на два тижні у Бетель
на проєкт будівництва у Ворвіку.
Але два тижні затягнулися,
і ми досі служимо в Бетелі.
У 2015-му нас перевели у Паттерсон.
Там я працював у місцевому відділі
проєктування та будівництва (МВПБ).
У 2018-му МВПБ переїхав в Уоллкілл.
І так коло замкнулось:
ми повернулись туди, звідки починали.
У 2021-му мене призначили
у відділ лікарняної довідки.
А в 2022-му ми переїхали у Ворвік,
і там я працював
у службі лікарняної довідки.
В усіх відділах, в яких ми служили,
ми працювали з духовно зрілими
братами і сестрами і вчились у них.
Брати, на яких лежала
велика відповідальність в Організації,
завжди були добрими і смиренними.
Ці брати подавали нам
дуже хороший приклад.
Вони передавали нам
свої знання і досвід.
А коли ми пішли з Бетелю,
ми бачили, як батьки трудяться,
щоб виростити дітей у правді,
як брати і сестри служать,
віддаючи Єгові найкраще.
У Божій організації неймовірні люди!
Від них можна стільки навчитись!
У 1998 році на обласному конгресі
була одна промова.
У ній розповідалося про країни,
які мали потребу у піонерах.
Серед цих країн був Еквадор.
Тоді я задумався, почав про це молитися,
проаналізував свої обставини,
більше дізнався про Еквадор
і після конгресу вирішив написати
в еквадорський філіал.
Потім я ненадовго поїхав в Еквадор.
Єгова благословив мої плани,
і я туди переїхав.
Служіння там було просто неймовірне.
Так багато щирих людей шукали правду!
Сповнилась моя мрія служити місіонером.
Але найбільшим благословенням
в Еквадорі
було знайомство
з моєю майбутньою дружиною, Інгою.
Ми одружилися і далі служили в Еквадорі,
в місцевості, де була потреба.
Через декілька років нас призначили
спеціальними піонерами,
а за деякий час — в районне служіння.
В нашому районі були навіть збори
в амозонських тропічних лісах;
там було дуже цікаво служити.
У 2011 році нас з дружиною
запросили у 132-й клас школи «Гілеад».
Для нас це було великою несподіванкою.
А після «Гілеаду»
у нашому житті було багато змін.
Ми служили у різних частинах світу,
виконували різні завдання.
За роки ми навчилися бути вдячними Єгові
за служіння, яке він нам довіряє,
і кожного дня віддавати йому найкраще.
Не варто хвилюватися про те,
чого ти не можеш змінити.
А ще ми зрозуміли, що неважливо,
де ти служиш і які завдання виконуєш.
Головне — це люди, з якими ти служиш.
Ми дуже полюбили братів і сестер,
з якими співпрацювали.
Які біблійні думки зміцнили вас, коли
ви отримали нові обов’язки?
Мене дуже підбадьорює приклад
Ісуса Навина,
особливо слова, які Єгова сказав йому,
коли дав йому доручення.
Ісус Навин мужньо служив Єгові
вже багато років:
він перейшов Червоне море,
очолив народ у битві з амаликітянами,
був розвідником.
Він роками помагав Мойсею
у дуже складних ситуаціях.
Але цікаво, що Єгова сказав йому
в Ісуса Навина 1:9:
«Тож знову наказую тобі:
будь мужній і сильний.
Не бійся і не лякайся».
І далі Єгова пояснює причину:
«Адже Єгова, твій Бог,
буде з тобою всюди, куди ти підеш».
Це важлива думка:
коли Єгова доручає нам завдання,
він з нами.
Єгова завжди мене підтримував
у завданнях, які я виконував.
Впевнений, він допомагатиме і тепер.
Мені також подобається,
що Єгова запевнив Ісуса Навина,
що буде з ним.
Це було принципово для Єгови.
Єгова не змінився.
Справа не в тому, що можу я,
а що може Єгова. А Єгова може все.
Єгова особисто підтримує
кожного служителя.
Тож я переконаний,
що Єгова буде підтримувати і мене.
І ці думки додають мені сил.
Я розумію, що відчував Гедеон,
коли отримав завдання від Єгови.
Він був звичайною людиною,
зі звичайної сім’ї
і не вважав,
що зможе справитися з завданням.
Але через ангела
Єгова нагадав йому дещо важливе.
Це записано в Суддів 6:14:
«У тебе є сила, тож іди.
Ти врятуєш Ізраїль з руки мідіянітян,
бо я посилаю тебе».
Гедеон і дійсно ніколи б не справився
своїми силами.
По суті, Єгова сказав Гедеону:
«Роби те, що можеш. Решту зроблю я».
Коли ми з дружиною
дізналися про моє нове призначення,
нам стало страшно.
Але ми вирішили наслідувати Гедеона.
Будемо робити те, що можемо.
А решту зробить Єгова.
Єгова завжди має успіх
у всьому, що він задумав.
Дякую вам, брати.
Пригадую, коли почав служити
в Керівному органі 30 років тому,
у мене були подібні почуття.
Впевнений,
Єгова буде вас підтримувати.
Приємно, що ви тепер з нами
в Керівному органі.
Ми бажаємо, щоб Єгова
і далі вас рясно благословляв.
Брати і сестри, ми молимось за усіх вас
і дуже вас любимо!
Це JW Broadcasting®
зі Всесвітнього центру Свідків Єгови.