JW subtitle extractor

Через цю пандемію, яка охопила
весь світ, люди живуть в непевності.
Вони не знають, що буде завтра.
Але є те, в чому ми завжди переконані.
В ці часи наш Бог Єгова
по-справжньому дбає про нас.
Кожного дня ми чуємо від
братів і сестер з різних країн,
що вони бачать, як Єгова і його
організація дбають про них.
Це нагадало мені один вірш — Ісаї 40:11:
«Він дбатиме про свою отару, наче пастух.
Рукою своєю він збиратиме
ягнят і носитиме біля грудей.
Він буде водити турботливо
тих, що годують малят».
Чи ви теж так почуваєтесь,
немов ягня у дбайливих руках
свого небесного Батька, Єгови?
Ми, члени Керівного органу,
саме так і почуваємося.
Усі ми стійко зносимо ці важкі часи
завдяки ніжній турботі і
любові нашого Бога Єгови.
Немов дбайливий Пастух, Єгова не просто
бачить наші проблеми і знає про них.
Він старається допомогти нам.
Як говориться у Псалмі 37:5,
«довір свою дорогу Єгові, надійся
на нього, і він тобі допоможе».
Один зі способів, як Єгова нам допомагає,—
це спонукує свій народ допомагати
тим, хто цього потребує.
У цьому звіті ми розповімо кілька
випадків того, як наші брати і
сестри підтримують одні одних.
У деяких країнах брати і сестри
найбільше переживають про те,
як прогодувати себе і свою сім’ю.
Серйозна нестача харчів, карантин,
масштабне безробіття —
через це та інші проблеми багато сімей
залишилися без засобів для існування.
Комітет координаторів Керівного органу
робить усе можливе, щоб забезпечити
цих нужденних братів продуктами
і необхідними медикаментами.
По цілому світі вже сформовано понад
400 комітетів з надзвичайних ситуацій.
Брати з цих комітетів невтомно працюють,
щоб наші брати і сестри мали
все необхідне для життя.
Про це свідчить повідомлення з Анголи.
Як в цій країні організовано надання
допомоги братам і сестрам?
Про це розповість нам брат
Йоганнес де Ягер з філіалу в Анголі.
В березні в Анголі був
оголошений надзвичайний стан.
Через карантин багато братів і сестер
не мали роботи, і тому їм було дуже
важко забезпечувати свої сім’ї.
Наш комітет філіалу був сильно
стурбований цією ситуацією.
Ми думали: «Як же нам подбати про
всіх наших дорогих братів і сестер?»
Ми одразу написали в комітет координаторів
і повідомили про цю ситуацію.
Лише уявіть, як ми зраділи,
коли брати виділили кошти,
щоб ми могли забезпечити
вісників продуктами!
Тому ми мали швидко організувати
масштабну працю з надання допомоги.
Для цього ми створили 37 комітетів
з надзвичайних ситуацій.
Тут на місці ми закупили, а потім розвезли
138 тонн рису, 138 тонн кукурудзяного
борошна і 104 тонни бобових.
А ще через Всесвітній центр ми
придбали 313 тонн продуктів з Бразилії.
Перший контейнер прибув 12 липня.
Брати швидко розподілили цей вантаж
між вісниками та зацікавленими.
На сьогодні допомогу
отримали 34 701 особа.
Якими ж вдячними були брати
і сестри за таку підтримку!
Наприклад, допомогу
отримала одна наша сестра,
яка є вдовою і виховує п’ятьох онуків.
Вона сказала: «Єгова бачить мене».
Ми розуміємо, що ця ситуація
ще деякий час триватиме.
Але ми впевнені, що Єгова й далі з любов’ю
дбатиме про всіх братів і сестер в Анголі.
Як же Єгова ніжно дбає про наших
дорогих братів і сестер в Анголі!
Звичайно, допомагати потрібно
не лише вісникам в Анголі.
Вже тепер з підтримкою Єгови ми
допомагаємо братам і сестрам
в багатьох країнах Африки, в Південній
Америці і в інших частинах світу.
До речі, Керівний орган схвалив
виділити понад 17 мільйонів доларів,
щоб надавати допомогу братам
і сестрам під час цієї пандемії.
Але якщо ми вже заговорили про
продукти, хочемо дещо нагадати.
З огляду на поширення пандемії
коронавірусу, яка в деяких країнах
знову набирає сили, ми не знаємо, чи в
нашій місцевості не почнуться перебої
з постачанням продуктів або чи нам знову
не доведеться дотримуватись суворого
карантину, та ще й тривалий час.
Тому, якщо можливо і дозволяють
обставини, було б мудро мати вдома
запас продуктів, які нешвидко псуються,
а також інші найнеобхідніші речі.
Звісно, дорогі брати, не робіть
вдома продуктових складів.
Просто з розсудливістю зробіть запас
певних продуктів про всяк випадок.
А тепер поговорімо про нашу
духовну поживу. Як Єгова дбає про це?
Багато з нас відвідує зібрання
збору за допомогою відеозв’язку.
Звісно, нам бракує живого спілкування,
але зібрання в такому форматі
теж стали благословенням.
У багатьох зборах відвідуваність
зібрань сильно зросла.
Цікаво, що багато неактивних братів і
сестер знову почали відвідувати зібрання.
Нам так приємно їх бачити!
А як ми пишаємося вами, наші
дорогі літні брати і сестри!
Ви так швидко навчилися
користуватися тою електронікою!
Нам так приємно, коли ви
берете участь у зібраннях!
Але, як ми знаємо, багато братів
і сестер живе в місцевостях,
де інтернет-зв’язок є дуже-дуже
дорогий або де його взагалі немає.
Тож як же їм вдається
отримувати духовну поживу?
Пригадуєте 3-й звіт Керівного органу?
Там говорилося, що деякі філіали в
Африці отримали дозвіл транслювати
спеціальну промову і промову на Спомин
на місцевих теле- і радіостанціях.
Я радий вам повідомити, що
Керівний орган також схвалив,
щоб у цих країнах регулярно транслювали
всі наші зібрання по телебаченню і радіо.
Одна з таких країн, яка отримала
дозвіл,— це Мозамбік.
Брат Амару Тейшейра розповість нам,
які чудові результати це принесло.
У Мозамбіку багато братів і сестер живе
в місцевостях, де немає Інтернету.
Крім того, мало хто має
електронні пристрої.
Тож ми дуже зраділи, коли Керівний орган
попросив усі філіали в Африці дізнатися,
чи можливо транслювати наші
зібрання по телебаченню або радіо.
Станом на 10 липня вдалося домовитися з
87 радіостанціями та однією телекомпанією.
Завдяки цьому понад 51 000
наших братів і сестер
щотижня слухають програму зібрання
понад 24 мовами. Це просто чудово!
Крім того, програма наших зібрань
тепер доступна для аудиторії,
яка налічує приблизно 23 мільйони людей.
Брати і сестри дуже задоволені.
Почувши оголошення про трансляцію,
дехто плакав від радості.
Багато хто почувається так само,
як одна пара, яка написала:
«Дякуємо за ваші зусилля. З допомогою
духу Єгови ви пересунули
гори, щоб наші брати і сестри в Мозамбіку
мали своєчасну духовну поживу.
Єгова підтримує і любить кожного з нас.
Це сповнює нас вдячності і
любові до нього, до його Сина
і до нашої духовної родини».
Це просто чудово! Те саме тепер
відбувається і в інших країнах.
Наші зібрання транслюються і по
телебаченню, і по радіо у 21 країні.
Завдяки цьому приблизно 1 200 000
наших братів і сестер можуть
слухати запис програми зібрань.
Крім того, наші духовні програми стали
доступні для аудиторії, яка налічує,
уявіть собі, майже 280 мільйонів людей!
Безперечно, Єгова дбає, щоб його
народ мав і фізичну, і духовну поживу.
Але як він дбає про тих,
кого переслідують?
Під час пандемії багато з нас почуває
себе наче в’язні у власному домі.
Але подумайте про тих братів і сестер,
які дійсно зараз перебувають у в’язниці —
прямо зараз, під час пандемії.
Станом на 19 липня цього року
щонайменше 116 братів і сестер
по цілому світі ув’язнені за свою віру.
У Росії під домашнім арештом
перебуває 27 вісників
і проти 372 відкрито кримінальну справу.
Якщо казати про весь світ,
то наймолодшому ув’язненому
брату 19 років, а найстаршому — 81 рік.
Дехто з наших братів і сестер у в’язниці
чи під домашнім арештом вже роками.
Візьмімо для прикладу наших братів
в Еритреї — Паулоса, Ісаака і Негеде.
Вони у в’язниці найдовше — майже 26 років.
В Росії кілька тижнів тому, 13 липня,
влада встановила сумний рекорд —
за один день було проведено
щонайменше 100 обшуків.
Під час цих обшуків два брати,
Дмитро Катиров і Олександр Боков,
були сильно побиті.
З 2017 року, коли було накладено заборону,
в помешканнях наших одновірців
влада здійснила понад 1000 обшуків.
Наші ув’язнені брати і сестри по цілому
світі потребували наших молитов
ще до пандемії і тепер потребують їх ще більше.
У Євреїв 13:3 Павло каже:
«Пам’ятайте про тих, хто у в’язниці,
немовби ви були ув’язнені з ними».
Безперечно, ми співчуваємо братам
і сестрам, які ув’язнені за віру.
Як вони це зносять?
Як Єгова їх підтримує у випробуваннях?
Послухаймо розповіді двох
сестер, які були ув’язнені в Росії.
11 червня, в 2019 році, приблизно десь
о 08:00 до нас увірвалися співробітники
Слідчого комітету і співробітники поліції.
Обшук тривав майже цілий день.
Після обшуку нас завезли
в Слідчий комітет,
затримали і помістили в ізолятор
тимчасового утримання.
Відбувся суд у Новозибкові,
який постановив застосувати
до мене запобіжний захід у
вигляді тримання під вартою.
Тож усього за ґратами я
провела майже 8 місяців.
Я відсиділа 8 місяців в ізоляторі.
В СІЗО я провела 245 днів.
Для мене час, який я провела
в СІЗО, дуже швидко пройшов.
І навіть ця цифра — 245 днів —
здається, це багато,
але насправді я не
відчувала, що це багато.
Напевно, тому що я була зайнята тим,
що відповідала на листи, розмовляла
зі своїми співкамерницями, молилася
до Єгови дуже багато за цей час,
читала Біблію, проводила
особисте вивчення.
Вісім місяців в СІЗО можна назвати
такою собі самоізоляцією.
Мені дуже бракувало живого спілкування —
спілкування з братами і сестрами,
коли можна просто віч-на-віч сісти,
поговорити з ними, обійняти їх.
Так, на початку було важко.
Але потім я зрозуміла, що, коли прийму ці
обставини, мені тоді стане легше жити.
Я молилася до Єгови, щоб не шкодувати
себе, щоб не зациклюватися на тому,
що все погано, як погано весь
час бути в одній кімнаті.
І я молилася про те, щоб змиритися з
умовами, зі своїми щоденними умовами.
Теж я зрозуміла, що дуже важливо
знаходити причини бути вдячними.
І я кожного дня ввечері, навіть коли
протягом дня нічого такого не ставалося,
старалася завжди дякувати Єгові.
І це додавало сил, бо, виявляється,
кожен день несе щось добре.
Іноді навіть доходило до того, що я
навіть не помічала, що двері закриті.
Крізь ґрати я бачила небо.
Тобто я не бачила решітки.
Або під час прогулянки —
а це на маленькому дворику,
навколо якого стіни, і трошки видно небо.
Ось тут я зрозуміла, що саме Єгова
давав правильний склад розуму,
коли я, наприклад, думала:
«Цікаво, що за цими стінами?»
І навіть уявляла, що там альпійська гірка,
що там мої улюблені квіти — волошки, маки.
Я дякувала Єгові, наприклад, за те,
що в мене була Біблія і я могла її читати,
за те, що я могла молитись до Єгови,
за те, що протягом дня могла
поводитись правильно,
за те, що у вікні побачила пташку.
Ще до затримання я зрозуміла,
що, якщо це станеться, то це таке
поки що завдання від Єгови.
Перший раз я отримала листи в день, коли
була річниця мого хрещення. 24 роки
минуло з того моменту, і в мене
був трошки пригнічений стан.
І я просила в Єгови особливий подарунок.
І в кінці дня я отримала цей
особливий подарунок —
це було 59 листів від братів і сестер.
Я зрозуміла, наскільки Єгова
унікальний Бог і що він так
ніжно піклується про своїх служителів.
Я ще раз переконалася, що
Єгова — турботливий Батько.
Коли я отримала таку велику
кількість листів — 54 листи,
я сіла на ліжко, поклала їх на коліна
і не знала, що з ними робити.
Я зібралась з думками. Хоча
на очах з’явилися сльози,
я взяла себе в руки і почала їх читати.
Завдяки цим листам я також могла
проводити особисте вивчення.
Я списала два зошити такими
думками, які дуже підтримували мене.
В одному листі було написано,
в чому секрет мужності Давида.
Там говорилося, що він
зосереджувався не на тому,
яким величезним був Голіаф
в порівнянні з ним, а на тому,
яким крихітним був цей
велетень порівняно з Богом.
Ось ця думка теж допомагала мені
переключатися на правильне
мислення і бачити Єгову.
І коли з залу суду мене вели
в машину — в автозак,
брати і сестри, які ще залишилися,
вигукували слова підтримки.
Я, звичайно, не сподівалась їх
там побачити, бо не знала, як
нас будуть виводити з залу суду.
Хоча мені, можна сказати, було сумно,
з одного боку, через те, що міру
покарання залишили незмінною,
та коли сіла в машину, я
відчула таке піднесення,
бо хоча б на мить побачила братів
і сестер, а також почула їхні голоси.
Все це додавало мені рішучості і
далі залишатися відданою Єгові.
Також допомагало мені
обстоювати правду в судах.
І я не почувалася одинокою чи самотньою,
бо знала, що багато хто переживає
за мене і молиться.
В таких скрутних обставинах я насправді
переконалась, що, хоч би якою серйозною
була трудність, Єгова завжди дає стільки
святого духу, що нам під силу
витримати будь-яке випробування.
Тепер я знаю, що насправді
не потрібно боятися переслідувань,
які в нас можуть бути.
Єгова — він завжди поруч, він завжди
підтримує, зміцнює, захищає,
допомагає, він дуже чуйно
ставиться до наших потреб,
і в такі періоди він по-особливому
близький до нас.
Який приклад віри!
В’язничні мури не можуть перешкодити
Єгові дбати про своїх служителів.
Думаю, ці розповіді наших сестер
підбадьорять багатьох з нас,
кому самотньо під час пандемії.
Брати і сестри, всі ми переживаємо
нелегкі часи. Дехто з вас втратив роботу.
Декому бракує харчів на кожен день.
І багато хто з нас втратив своїх близьких.
Та незважаючи на всі ці
труднощі, ми чітко бачимо,
що Єгова допомагає нам все знести,
зміцняє нас фізично і духовно.
Як дбайливий пастух, він з любов’ю несе
нас на своїх руках, піклується про нас.
Чи ми на карантині, чи у в’язниці,
чи нам бракує їжі —
з підтримкою Єгови ми все знесемо.
Він допоможе нам витримати до кінця.
Будьте певні: Єгова і далі
благословлятиме свою організацію,
і вона і далі буде надавати
підтримку тим, хто її потребує.
Але пам’ятайте: Єгова може
послуговуватися і вами,
щоб помагати своїм служителям.
Моліться, щоб його дух
керував вашими кроками.
Як бачите нагоду комусь
допомогти, робіть це.
У Євреїв 13:16 читаємо:
«Не забувайте робити добро й
ділитися з іншими тим, що маєте,
бо такі жертви дуже приємні Богу».
Брати і сестри, як же чудово,
що Єгова послуговується нами,
щоб дбати про своїх овечок!
Від імені Керівного органу дозвольте
всіх вас віртуально обійняти.
І пам’ятайте: ми дуже сильно
любимо кожного з вас.
Це JW Broadcasting® зі
Всесвітнього центру Свідків Єгови.

Звернення Керівного органу (№ 5 2020)