JW subtitle extractor

Чи була у вас в житті ситуація,
коли з вами повелись несправедливо?
Чи бувало, що вас засмучували
чиїсь слова або вчинки?
Таке буває з кожним.
У подібних ситуаціях
люди, які не знають Єгови,
часто реагують дуже гостро.
Це їх сильно злить.
Вони мстяться, сваряться,
відплачують тою ж монетою.
Але ми впевнені, що Єгова все бачить
і він обов’язково виправить ситуацію.
Мудра людина зважає на слова Ісуса:
«Щасливі лагідні». «Щасливі миротворці».
Біблія розповідає про чоловіка,
який залишався лагідним
і з усіх сил намагався зберігати мир
навіть у важких і напружених ситуаціях.
Не раз у житті він уникав суперечок
і докладав зусиль, щоб сприяти миру.
Цього чоловіка звали Яків.
Без сумніву, він багато чого навчився
від свого батька, Ісака,
який був мирним чоловіком.
Коли в краю почався голод,
Ісак перебрався зі своєю сім’єю до Герару.
Правителем того краю
був Авімелех, філістимський цар.
Прочитаймо, які там виникли проблеми,
і подивімось, як Ісак їх подолав.
Знайдімо книгу Буття 26:12.
Ісак почав засівати зерно у цьому краю
і в той рік зібрав стократний урожай,
бо Єгова благословляв його.
Тож Ісак розбагатів,
і багатство його помножувалось,
аж поки він не став дуже багатим.
У нього були отари овець та череди
великої худоби, а також багато слуг,
і філістимляни почали йому заздрити.
Тож філістимляни
позасипали землею всі колодязі,
котрі слуги його батька Авраама
повикопували за Авраамових днів.
Тоді Авімелех сказав Ісаку:
Йди з нашого краю,
бо ти став набагато сильніший від нас.
Після того Ісак пішов звідти
і, отаборившись у долині Герар,
почав жити там.
Він повідкопував колодязі,
які були за днів його батька Авраама
та які філістимляни позасипали
після Авраамової смерті,
і дав їм ті самі назви,
які колись дав його батько.
Коли слуги Ісака копали в долині,
то знайшли джерело питної води.
Але герарські пастухи почали
сваритися з пастухами Ісака, кажучи:
Це наша вода!
І через сварку
Ісак назвав той колодязь Есек.
А як стали копати ще один колодязь,
то сварка зчинилась і за нього,
тому Ісак назвав його Сітна.
Потім, переселившись в інше місце,
він викопав ще один колодязь.
Цього разу вони вже
не сварилися через нього,
тому Ісак назвав його Реховот
і сказав:
Усе це завдяки Єгові,
який дав нам так багато місця
і поблагословив нас багатьма нащадками.
Звідти Ісак вирушив до Беер-Шеви.
Тієї ночі Єгова з’явився йому і сказав:
Я Бог твого батька Авраама.
Не бійся, бо я з тобою.
Я поблагословлю тебе
і розмножу твоє потомство
заради мого слуги Авраама.
Отже, філістимляни із заздрості засипають
всі колодязі, які викопав Авраам.
Тоді цар Авімелех просить Ісака
піти з їхнього краю.
Тож Ісак має прийняти рішення.
Можливо, дехто переконує його,
що не варто поступатися.
Може, хтось йому каже:
«Ісаку, ти нічого поганого не зробив.
Єгова ж пообіцяв тобі, що ти
і твої нащадки успадкуєте цей край!
Нічого не бійся! У тебе багато слуг,
і вони сильніші за філістимлян.
Ти маєш повне право виступити проти тих,
хто позасипав твої колодязі».
А що у такій ситуації зробили б ви?
Ісак є людиною, яка дорожить миром.
Тому він вирішує покинути цей край.
А це нелегко. У нього багато слуг,
багато овець і великої худоби.
Він зорав землю, засіяв зерно,
і воно гарно зійшло.
Але він лишає все і переселяється.
Та проблеми Ісака
на цьому не закінчуються.
На новому місці його слуги
викопують колодязі,
і в них знову є вода.
Але пастухи того краю починають
сваритися і кажуть: «Це наша вода!»
Ісак копає ще один колодязь,
але через нього
також починається сварка.
А Ісак і на цей раз
не доводить свою правоту.
Він знову переселяється.
Ісак знаходить місце, де він
і його домашні можуть жити в спокої.
Яків бачив, як його батько
мирно вирішував проблеми
і які чудові результати це приносило.
І він бачив, що за це Єгова
благословляв його батька.
Який урок? Батьки, ваш приклад —
те, як ви вирішуєте проблеми,—
має дуже великий вплив
на ваших дітей.
Яків мав брата-близнюка, Ісава.
Ісав народився першим,
але Єгова передрік,
що, всупереч традиції,
старший брат, Ісав,
буде служити молодшому, Якову.
Єгова знав, якою людиною
стане кожен з них.
Він знав, що Ісав,
на відміну від свого брата,
не цінуватиме духовного.
І це стало очевидним тоді, коли Ісав
проміняв своє право первородства
на миску юшки
та ще й підтвердив цей обмін клятвою.
Ісав не просто знехтував
правом первородства.
Він позбавив себе права отримати
пророчі благословення від свого батька.
Минули роки, Ісак вже дуже старий.
Тож він вирішує, що настав час
благословити свого первістка.
Він, можливо, не знає, що Ісав
продав своє право первородства.
Хоч би як там було, батько каже Ісаву,
що збирається благословити його,
але спочатку просить піти в поле,
зловити дичину
і приготувати смачну страву.
Цю розмову чує Ревека,
мама близнюків.
Поки Ісав на полюванні,
мати намовляє Якова вдати, що він Ісав,
і отримати благословення.
Яків робить все, як каже мати.
Тож Ісак, нічого не підозрюючи,
благословляє його.
Дізнавшись про це,
Ісав просто шаленіє від злості.
Прочитаймо цю розповідь,
почавши з Буття 27:41.
І затаїв Ісав злобу на Якова,
бо той отримав благословення від батька.
Тож Ісав постійно говорив у своєму серці:
Скоро прийдуть дні жалоби за моїм батьком,
і після того я вб’ю свого брата Якова.
Коли Ревеці розповіли,
що́ задумав її старший син Ісав,
вона відразу послала за молодшим
сином Яковом та сказала йому:
Твій брат Ісав
хоче помститися і вбити тебе.
Тому, сину, зроби, що́ я кажу:
збирайся і втікай у Харан
до мого брата Лавана.
Поживи у нього якийсь час,
поки не мине лють твого брата.
Коли ж його гнів пройде
і він забуде, що́ ти йому зробив,
я пошлю за тобою і ти повернешся.
Навіщо я маю в один день
втратити вас обох?
Після того Ревека стала говорити Ісаку:
Життя мені обридло через Хетових дочок.
Якщо і Яків одружиться на Хетовій дочці —
такій, як дочки цього краю,
то ліпше мені не жити.
Тож Ісак покликав Якова,
поблагословив його і наказав:
Не бери собі дружини з ханаанських дочок.
Піди в Паддан-Арам, до дому Бетуїла,
батька твоєї матері,
і вибери собі дружину
серед дочок твого дядька Лавана.
А Всемогутній Бог поблагословить
та розмножить тебе,
і ти неодмінно матимеш багато нащадків
та станеш багатьма народами.
Він дасть тобі й твоєму потомству
благословення Авраама,
і ти заволодієш краєм,
де живеш як чужинець,—
краєм, який Бог дав Аврааму.
Отже, Ісак відіслав Якова,
і той вирушив у Паддан-Арам до Лавана,
який був сином арамейця Бетуїла
і братом Ревеки, матері Якова та Ісава.
Батьки відсилають Якова
до його дядька, Лавана,
щоб він знайшов собі дружину.
Але головною причиною цієї поради
є ненависть Ісава.
Пригадайте, що раніше Ісак
мав проблему з філістимлянами,
яка простим шляхом не вирішувалася.
Одних перемовин було замало.
І що ж Ісак зробив? Він переселився.
Тепер у подібній ситуації
опиняється Яків.
Рідний брат ненавидить його,
тому Яків покидає дім.
Він покидає рідних,
покидає все, що йому звичне,
і вирушає у довгу подорож
до далекого краю.
Яків міг доводити свою правоту.
У нього ж тепер є право первородства.
Він міг сперечатися з батьками і казати:
«Та я вже не дитина. Мені 77 років».
Але Яків цього не робить.
Біблія коротко каже:
«Яків послухався батьків
та вирушив до Паддан-Араму».
Чого ми вчимося? Коли виникає ситуація,
яка не вирішується простим шляхом,
можливо, нам не доведеться
рятуватися втечею і йти в далекий край.
Але іноді наймудріше, що можна зробити,—
це піти собі геть, як каже Біблія.
Про це сказано в Прислів’я 17:14:
«Початок суперечки — наче прорив води,
тому, перш ніж вибухне сварка,
піди собі геть».
Отже, Яків вирушає
до свого дядька, Лавана.
Йому уві сні з’являється Єгова.
Бог запевняє Якова в тому,
що буде підтримувати його і захищати.
Але це не означає, що Яків
більше не матиме жодних проблем.
І ось нарешті Яків прибуває
до дому свого дядька.
За якийсь час у житті Якова
знову виникає ситуація,
в якій він показує,
що є миролюбною людиною.
Прочитаймо про це з Буття 29:16.
Лаван же мав дві дочки:
старшу звали Лія, а молодшу — Рахіль.
Ліїні очі були тьмяні, а Рахіль
була вродлива й дуже приваблива.
Яків закохався в Рахіль і сказав Лавану:
Я готовий служити тобі сім років
за твою молодшу дочку Рахіль.
На це Лаван сказав:
Ліпше я віддам її тобі, ніж комусь іншому.
Залишайся в мене.
Отже, Яків служив за Рахіль сім років,
але для нього вони пролетіли
як кілька днів, бо він дуже її любив.
Згодом Яків сказав Лавану:
Дні моєї служби закінчились.
Дай мені мою дружину, щоб ми почали
жити з нею як чоловік і жінка.
Тоді Лаван зібрав усіх людей
тієї місцевості і влаштував бенкет.
Але ввечері він взяв свою дочку Лію
і привів до Якова,
щоб той мав з нею інтимні стосунки.
Лаван дав своїй дочці Лії
свою служницю Зілпу.
А зранку Яків дивиться — а це Лія!
Тож він сказав Лавану:
Що ти зробив?!
Хіба не за Рахіль я служив тобі?
Чому ти мене обманув?
На це Лаван відповів:
У нас не заведено, щоб молодша дочка
виходила заміж швидше, ніж старша.
Цей тиждень належить Лії,
то вже проведіть його разом,
а після того я дам тобі другу дочку,
якщо прослужиш мені ще сім років.
Тож Яків так і зробив:
провів тиждень з Лією.
А тоді Лаван дав йому
за дружину свою дочку Рахіль.
Лаван дав своїй дочці Рахілі
свою служницю Білгу.
У Якова є всі підстави
розізлитися на свого тестя.
Він сім років працював на Лавана,
щоб той дозволив йому
одружитися з Рахіллю.
І ось довгоочікуване весілля.
Але ввечері Лаван приводить
до Якова не Рахіль, а Лію.
Вона вдягнена так,
що Яків нічого не підозрює.
Уявіть, які почуття
його переповнюють зранку,
коли він бачить, що його обманули!
А Лаван, замість того щоб визнати
свою провину, лише виправдовується.
Які думки могли роїтися у Якова в голові?
Чи він думає про те, що, може,
це Єгова так покерував,
щоб виконати свою обіцянку?
Бог же пообіцяв зробити його потомство
«таким численним, як порошинки на землі».
Ми не знаємо, про що саме він думав.
Зрештою Лія народила Якову шістьох синів,
в тому числі Левія і Юду, від яких пішли
два найвизначніші ізраїльські племені.
Звісно, Яків не міг знати цього наперед.
Але Яків є мирною людиною,
і він бере Лію собі за дружину.
І, коли пожадливий Лаван вимагає,
щоб Яків працював ще сім років за Рахіль,
той погоджується.
Урок? Звісно, неприємно, коли люди
не дотримуються свого слова.
Дуже мудро, подібно до Якова,
від усього серця простити
і докласти зусиль, щоб зберегти мир.
За двох дружин
Яків прослужив Лавану 14 років,
і ще 6 років він прослужив задля того,
щоб мати власну отару.
І ось за наказом Єгови
він збирає свою сім’ю, свою отару
і, нічого не сказавши Лавану,
вирушає в рідний край.
Коли ж Лаван про це довідується,
він сам не свій від люті.
Він женеться за ними і наздоганяє.
Ситуація небезпечна,
вона могла б закінчитись насиллям.
Спробуйте уявити собі ці події.
Яків приходить у гористий край.
Можливо, це ранок, повітря прохолодне.
Чути звуки і запахи тварин —
овець, віслюків, верблюдів.
Тварин у Якова дуже багато.
Слуги зганяють тварин докупи,
щоб вирушити в дорогу.
Аж раптом лунає тривожний крик:
«Дивіться! Лаван іде, і він не сам.
З ним сильні чоловіки».
Вони наближаються,
але це зовсім не дружній візит.
Люди Лавана готові виконати
будь-який його наказ.
Слуги Якова збираються разом.
Усі напружено спостерігають
за розмовою Лавана і Якова.
Але напередодні
Єгова уві сні попередив Лавана:
«Зважай на те, що ти говоритимеш Якову».
Все ж Лаван і далі злий і агресивний.
Лаван має до Якова дві претензії.
Він каже: «Що ти зробив?
Чому перехитрив мене
і забрав моїх дочок,
немов захоплених у бою полонянок?
Чому нічого не сказав, а втік таємно,
перехитривши мене?»
Відповідь очевидна.
На свій захист Яків каже:
«Я просто боявся. Я подумав,
що ти відбереш у мене своїх дочок».
Однак Лаван
також звинувачує Якова в тому,
що він вкрав його домашніх божків.
Рахіль справді забрала з собою
батькових божків,
але Яків про це нічого не знав.
Лаван скрізь все обшукує,
але нічого не знаходить.
Тепер Яків рішуче промовляє
на свій захист.
Прочитаймо цю розповідь,
починаючи з Буття 31:36.
Яків розгнівався
і почав дорікати Лавану. Він сказав:
Чим я перед тобою завинив
і за який гріх ти погнався за мною?
Ти передивився всі мої речі
і хіба знайшов щось своє?
Якщо знайшов, то поклади
перед братами моїми
і перед братами твоїми,
нехай вони нас розсудять.
Я прожив у тебе 20 років.
Твої вівці і кози народжували
і ніколи не скидали,
а баранів твоєї отари я ніколи не їв.
Коли якусь тварину розривали звірі,
я не ніс її до тебе,
а сам повертав втрачене.
І, якщо тварину крали,—
чи вдень, чи вночі,—
ти вимагав відшкодувати втрату.
Вдень мене мучила спека,
а вночі — холод,
від мене часто втікав сон.
І так було всі 20 років,
які я провів у твоєму домі.
За двох твоїх дочок я прослужив
14 років, а за отару — 6.
І за цей час
ти 10 разів міняв мою плату.
Якби зі мною не був
Бог мого батька, Бог Авраама,
Бог, перед яким Ісак має страх,
ти б відіслав мене з порожніми руками.
Але Бог побачив
мої страждання та важку працю
і тому докорив тобі минулої ночі.
У відповідь Лаван сказав Якову:
Це ж мої дочки, і внуки мої, і отара моя,
та й усе, що ти бачиш,
належить мені і моїм дочкам.
Як я можу сьогодні зробити
щось погане їм чи їхнім дітям?
Тож укладімо угоду,
яка буде для нас свідком.
І Яків узяв камінь
та поставив його як пам’ятник.
Після того Яків сказав своїм братам:
Назбирайте каміння.
І вони назбирали каміння,
зробили з нього насип і їли на ньому.
Лаван назвав той насип Єгар-Сагадута,
а Яків назвав його Галеед.
Тоді Лаван сказав:
Сьогодні цей насип
став для нас свідком.
Тому його назвали Галеед,
а також Вартова башта,
бо Лаван сказав:
Нехай Єгова буде нашим вартовим,
коли ми будемо далеко один від одного.
Якщо ти будеш кривдити моїх дочок
і якщо візьмеш собі ще інших дружин,
то пам’ятай: навіть коли цього
не побачить людина,
то побачить Бог, наш свідок!
Потім він додав:
Ось насип і пам’ятник, що я поставив
на знак угоди між мною і тобою.
Цей насип і пам’ятник є свідками,
що я не перейду насипу,
аби скривдити тебе,
і ти не перейдеш ні його,
ні пам’ятника, аби скривдити мене.
Тож нехай Бог Авраама і Бог Нахора,
Бог їхнього батька, буде нашим суддею
Яків же поклявся Богом,
перед яким його батько Ісак має страх.
Потім Яків приніс на горі жертву
і запросив своїх братів їсти з ним хліб.
Поївши, вони заночували на тій горі.
А рано-вранці Лаван встав,
поцілував своїх внуків і дочок,
поблагословив їх і повернувся додому.
Яків вірно служив Лавану 20 років,
а той експлуатував його
і постійно обманював.
Лаван цього не визнає.
Натомість цей нечесний чоловік
і далі наполягає на тому,
що йому належить все, що має Яків.
Тоді Лаван пропонує Якову
укласти мирну угоду,
щоб ні вони, ні їхні нащадки
не кривдили одні одних.
Здається, Лаван робить це
не тому, що прагне миру.
Можливо, він просто хоче бути певним,
що після його смерті Яків не візьме
його домашніх божків
і не буде вимагати в його синів
поділитися з ним спадщиною.
Хоч би як там було,
Яків на все погоджується.
Всі зітхають з полегшенням,
що насилля вдалося уникнути.
На знак цієї угоди ставлять пам’ятник.
Яків багато років
терпів несправедливість.
Та попри все це погоджується
укласти мирну угоду.
Він не затаює образи
і не вдається до помсти.
Цю проблему залагоджено.
Але його переживання не закінчуються.
Яків посилає посланців до свого брата.
Вони передають Ісаву,
що Яків повертається
і хоче залагодити стосунки.
Посланці повертаються з новиною,
що Ісав іде Якову назустріч,
а з ним 400 чоловіків.
Знову біда! Ісав досі гнівається?
Зрозуміло, що Яків переживає.
Він не хоче воювати з рідним братом.
Подивімось, що він робить на цей раз.
Прочитаймо Буття 32:13.
І Яків заночував там.
Потім з усього, що в нього було, він взяв
на подарунок для свого брата Ісава
200 кіз, 20 козлів, 200 овець, 20 баранів,
30 верблюдиць з верблюденятами,
40 корів, 10 биків, 20 ослиць і 10 ослів.
Тоді він розділив тих тварин на стада
і дав своїм слугам, кажучи:
Йдіть переді мною і перейдіть потік.
Постійно тримайте стада
на віддалі одне від одного.
Він наказав першому слузі:
Якщо тебе по дорозі зустріне
мій брат Ісав і запитає:
«Чий ти слуга, куди ідеш і чиє це стадо?»
то скажеш йому: «Твого слуги Якова.
Це подарунок, який він послав
моєму панові Ісаву. А сам він іде позаду».
І другому слузі, і третьому, і всім іншим,
хто вів стада, Яків наказав:
Коли зустрінете Ісава,
говоріть йому те саме.
Кажіть йому:
«Твій слуга Яків іде за нами».
Бо Яків думав собі:
Якщо я спочатку
задобрю його подарунком,
то, може, при зустрічі
він буде привітний зі мною.
Яків хоче мирних стосунків
зі своїм братом.
Тому він посилає йому щедрий дар —
сотні тварин.
Може, Яків просто малодушний боягуз,
який не в стані за себе постояти?
Зовсім ні.
Перед тим як зустрітися з Ісавом,
Яків цілу ніч боровся з ангелом,
щоб отримати запевнення в тому,
що Єгова й далі буде його благословляти.
Цікаво, як же відбулася
зустріч двох братів.
Знайдімо у своїх Бібліях Буття 33:1.
Згодом Яків глянув і побачив,
що наближається Ісав,
а з ним 400 чоловіків.
Тож Яків сказав, щоб Лія, Рахіль
та обидві служниці взяли своїх дітей
і щоб першими йшли служниці з дітьми,
потім — Лія та її діти,
а позаду — Рахіль та Йосип.
Сам же Яків пішов попереду
і, наближаючись до свого брата,
сім разів вклонився йому до землі.
А Ісав побіг йому назустріч,
обійняв і поцілував його,
і вони обоє розплакалися.
Потім Ісав, звівши очі,
побачив жінок та дітей і запитав:
Хто це з тобою?
У відповідь Яків сказав:
Це діти, якими Бог
поблагословив твого слугу.
Тоді підійшли служниці з дітьми
і вклонились йому,
після того підійшла
та вклонилася Лія з дітьми,
а потім — Йосип і Рахіль.
Ісав же запитав:
Для чого ти вислав увесь той табір,
який я зустрів?
Щоб знайти ласку в очах мого пана,—
відповів Яків.
На це Ісав сказав:
Брате, я маю всього вдосталь.
Залиш це собі.
Але Яків заперечив:
Ні, якщо я знайшов ласку у твоїх очах,
прошу, прийми мій подарунок,
який я приніс,
щоб мати змогу побачити тебе.
І я побачив твоє лице,
немов побачив лице Боже,
тому що ти прийняв мене привітно.
Прошу, візьми цей подарунок
як благословення від мене,
бо я знайшов ласку в Бога
та маю всього вдосталь.
І він впросив Ісава взяти подарунок.
На щастя, все обійшлося.
Два брати не побилися,
а помирилися.
Двоє дорослих чоловіків
обіймаються і плачуть.
І ми знову бачимо, що Яків —
справжній миротворець.
З чого це видно? Він молився,
діяв відповідно до своїх молитов,
він послав щедрі дарунки,
виявляв повагу до свого брата,
називав його паном
і сім разів вклонився.
Який же чудовий приклад!
Він показує,
скільки зусиль варто докладати,
щоб мати мир
з нашими дорогими братами і сестрами.
З прикладу Якова ми вчимося,
як оберігати мир.
Коли рідний брат погрожував,
що вб’є його, Яків переїхав.
Коли ж Лаван обманув його
і дав йому іншу дочку за дружину,
він погодився.
Коли тесть погнався за ним
і висував йому претензії,
він погодився укласти мирну угоду.
Коли його чекала непроста зустріч
з Ісавом, він послав подарунки.
І що цікаво,
в жодній з цих ситуацій
Якову не було за що вибачатися.
Але все своє життя Яків показував,
що він любить мир.
Він покладався на Єгову,
і Єгова його благословив.
Єгова завжди пам’ятав Якова
і те, що він завжди старався
бути в мирі з іншими людьми.
Якщо ми робимо так само —
якщо зберігаємо мир,
стикаючись з несправедливістю
або переслідуваннями,
якщо залагоджуємо і дрібні,
і великі непорозуміння,
Єгова пам’ятатиме також і про нас.
Тоді Єгова рясно благословить нас,
як він колись благословив Якова —
свого служителя, який любив мир.

Яків — Божий служитель, який любив мир
- 

Яків — Божий служитель, який любив мир

Чи була у вас в житті ситуація,
коли з вами повелись несправедливо?
Чи бувало, що вас засмучували
чиїсь слова або вчинки?
Таке буває з кожним.
У подібних ситуаціях
люди, які не знають Єгови,
часто реагують дуже гостро.
Це їх сильно злить.
Вони мстяться, сваряться,
відплачують тою ж монетою.
Але ми впевнені, що Єгова все бачить
і він обов’язково виправить ситуацію.
Мудра людина зважає на слова Ісуса:
«Щасливі лагідні». «Щасливі миротворці».
Біблія розповідає про чоловіка,
який залишався лагідним
і з усіх сил намагався зберігати мир
навіть у важких і напружених ситуаціях.
Не раз у житті він уникав суперечок
і докладав зусиль, щоб сприяти миру.
Цього чоловіка звали Яків.
Без сумніву, він багато чого навчився
від свого батька, Ісака,
який був мирним чоловіком.
Коли в краю почався голод,
Ісак перебрався зі своєю сім’єю до Герару.
Правителем того краю
був Авімелех, філістимський цар.
Прочитаймо, які там виникли проблеми,
і подивімось, як Ісак їх подолав.
Знайдімо книгу Буття 26:12.
Ісак почав засівати зерно у цьому краю
і в той рік зібрав стократний урожай,
бо Єгова благословляв його.
Тож Ісак розбагатів,
і багатство його помножувалось,
аж поки він не став дуже багатим.
У нього були отари овець та череди
великої худоби, а також багато слуг,
і філістимляни почали йому заздрити.
Тож філістимляни
позасипали землею всі колодязі,
котрі слуги його батька Авраама
повикопували за Авраамових днів.
Тоді Авімелех сказав Ісаку:
Йди з нашого краю,
бо ти став набагато сильніший від нас.
Після того Ісак пішов звідти
і, отаборившись у долині Герар,
почав жити там.
Він повідкопував колодязі,
які були за днів його батька Авраама
та які філістимляни позасипали
після Авраамової смерті,
і дав їм ті самі назви,
які колись дав його батько.
Коли слуги Ісака копали в долині,
то знайшли джерело питної води.
Але герарські пастухи почали
сваритися з пастухами Ісака, кажучи:
Це наша вода!
І через сварку
Ісак назвав той колодязь Есек.
А як стали копати ще один колодязь,
то сварка зчинилась і за нього,
тому Ісак назвав його Сітна.
Потім, переселившись в інше місце,
він викопав ще один колодязь.
Цього разу вони вже
не сварилися через нього,
тому Ісак назвав його Реховот
і сказав:
Усе це завдяки Єгові,
який дав нам так багато місця
і поблагословив нас багатьма нащадками.
Звідти Ісак вирушив до Беер-Шеви.
Тієї ночі Єгова з’явився йому і сказав:
Я Бог твого батька Авраама.
Не бійся, бо я з тобою.
Я поблагословлю тебе
і розмножу твоє потомство
заради мого слуги Авраама.
Отже, філістимляни із заздрості засипають
всі колодязі, які викопав Авраам.
Тоді цар Авімелех просить Ісака
піти з їхнього краю.
Тож Ісак має прийняти рішення.
Можливо, дехто переконує його,
що не варто поступатися.
Може, хтось йому каже:
«Ісаку, ти нічого поганого не зробив.
Єгова ж пообіцяв тобі, що ти
і твої нащадки успадкуєте цей край!
Нічого не бійся! У тебе багато слуг,
і вони сильніші за філістимлян.
Ти маєш повне право виступити проти тих,
хто позасипав твої колодязі».
А що у такій ситуації зробили б ви?
Ісак є людиною, яка дорожить миром.
Тому він вирішує покинути цей край.
А це нелегко. У нього багато слуг,
багато овець і великої худоби.
Він зорав землю, засіяв зерно,
і воно гарно зійшло.
Але він лишає все і переселяється.
Та проблеми Ісака
на цьому не закінчуються.
На новому місці його слуги
викопують колодязі,
і в них знову є вода.
Але пастухи того краю починають
сваритися і кажуть: «Це наша вода!»
Ісак копає ще один колодязь,
але через нього
також починається сварка.
А Ісак і на цей раз
не доводить свою правоту.
Він знову переселяється.
Ісак знаходить місце, де він
і його домашні можуть жити в спокої.
Яків бачив, як його батько
мирно вирішував проблеми
і які чудові результати це приносило.
І він бачив, що за це Єгова
благословляв його батька.
Який урок? Батьки, ваш приклад —
те, як ви вирішуєте проблеми,—
має дуже великий вплив
на ваших дітей.
Яків мав брата-близнюка, Ісава.
Ісав народився першим,
але Єгова передрік,
що, всупереч традиції,
старший брат, Ісав,
буде служити молодшому, Якову.
Єгова знав, якою людиною
стане кожен з них.
Він знав, що Ісав,
на відміну від свого брата,
не цінуватиме духовного.
І це стало очевидним тоді, коли Ісав
проміняв своє право первородства
на миску юшки
та ще й підтвердив цей обмін клятвою.
Ісав не просто знехтував
правом первородства.
Він позбавив себе права отримати
пророчі благословення від свого батька.
Минули роки, Ісак вже дуже старий.
Тож він вирішує, що настав час
благословити свого первістка.
Він, можливо, не знає, що Ісав
продав своє право первородства.
Хоч би як там було, батько каже Ісаву,
що збирається благословити його,
але спочатку просить піти в поле,
зловити дичину
і приготувати смачну страву.
Цю розмову чує Ревека,
мама близнюків.
Поки Ісав на полюванні,
мати намовляє Якова вдати, що він Ісав,
і отримати благословення.
Яків робить все, як каже мати.
Тож Ісак, нічого не підозрюючи,
благословляє його.
Дізнавшись про це,
Ісав просто шаленіє від злості.
Прочитаймо цю розповідь,
почавши з Буття 27:41.
І затаїв Ісав злобу на Якова,
бо той отримав благословення від батька.
Тож Ісав постійно говорив у своєму серці:
Скоро прийдуть дні жалоби за моїм батьком,
і після того я вб’ю свого брата Якова.
Коли Ревеці розповіли,
що́ задумав її старший син Ісав,
вона відразу послала за молодшим
сином Яковом та сказала йому:
Твій брат Ісав
хоче помститися і вбити тебе.
Тому, сину, зроби, що́ я кажу:
збирайся і втікай у Харан
до мого брата Лавана.
Поживи у нього якийсь час,
поки не мине лють твого брата.
Коли ж його гнів пройде
і він забуде, що́ ти йому зробив,
я пошлю за тобою і ти повернешся.
Навіщо я маю в один день
втратити вас обох?
Після того Ревека стала говорити Ісаку:
Життя мені обридло через Хетових дочок.
Якщо і Яків одружиться на Хетовій дочці —
такій, як дочки цього краю,
то ліпше мені не жити.
Тож Ісак покликав Якова,
поблагословив його і наказав:
Не бери собі дружини з ханаанських дочок.
Піди в Паддан-Арам, до дому Бетуїла,
батька твоєї матері,
і вибери собі дружину
серед дочок твого дядька Лавана.
А Всемогутній Бог поблагословить
та розмножить тебе,
і ти неодмінно матимеш багато нащадків
та станеш багатьма народами.
Він дасть тобі й твоєму потомству
благословення Авраама,
і ти заволодієш краєм,
де живеш як чужинець,—
краєм, який Бог дав Аврааму.
Отже, Ісак відіслав Якова,
і той вирушив у Паддан-Арам до Лавана,
який був сином арамейця Бетуїла
і братом Ревеки, матері Якова та Ісава.
Батьки відсилають Якова
до його дядька, Лавана,
щоб він знайшов собі дружину.
Але головною причиною цієї поради
є ненависть Ісава.
Пригадайте, що раніше Ісак
мав проблему з філістимлянами,
яка простим шляхом не вирішувалася.
Одних перемовин було замало.
І що ж Ісак зробив? Він переселився.
Тепер у подібній ситуації
опиняється Яків.
Рідний брат ненавидить його,
тому Яків покидає дім.
Він покидає рідних,
покидає все, що йому звичне,
і вирушає у довгу подорож
до далекого краю.
Яків міг доводити свою правоту.
У нього ж тепер є право первородства.
Він міг сперечатися з батьками і казати:
«Та я вже не дитина. Мені 77 років».
Але Яків цього не робить.
Біблія коротко каже:
«Яків послухався батьків
та вирушив до Паддан-Араму».
Чого ми вчимося? Коли виникає ситуація,
яка не вирішується простим шляхом,
можливо, нам не доведеться
рятуватися втечею і йти в далекий край.
Але іноді наймудріше, що можна зробити,—
це піти собі геть, як каже Біблія.
Про це сказано в Прислів’я 17:14:
«Початок суперечки — наче прорив води,
тому, перш ніж вибухне сварка,
піди собі геть».
Отже, Яків вирушає
до свого дядька, Лавана.
Йому уві сні з’являється Єгова.
Бог запевняє Якова в тому,
що буде підтримувати його і захищати.
Але це не означає, що Яків
більше не матиме жодних проблем.
І ось нарешті Яків прибуває
до дому свого дядька.
За якийсь час у житті Якова
знову виникає ситуація,
в якій він показує,
що є миролюбною людиною.
Прочитаймо про це з Буття 29:16.
Лаван же мав дві дочки:
старшу звали Лія, а молодшу — Рахіль.
Ліїні очі були тьмяні, а Рахіль
була вродлива й дуже приваблива.
Яків закохався в Рахіль і сказав Лавану:
Я готовий служити тобі сім років
за твою молодшу дочку Рахіль.
На це Лаван сказав:
Ліпше я віддам її тобі, ніж комусь іншому.
Залишайся в мене.
Отже, Яків служив за Рахіль сім років,
але для нього вони пролетіли
як кілька днів, бо він дуже її любив.
Згодом Яків сказав Лавану:
Дні моєї служби закінчились.
Дай мені мою дружину, щоб ми почали
жити з нею як чоловік і жінка.
Тоді Лаван зібрав усіх людей
тієї місцевості і влаштував бенкет.
Але ввечері він взяв свою дочку Лію
і привів до Якова,
щоб той мав з нею інтимні стосунки.
Лаван дав своїй дочці Лії
свою служницю Зілпу.
А зранку Яків дивиться — а це Лія!
Тож він сказав Лавану:
Що ти зробив?!
Хіба не за Рахіль я служив тобі?
Чому ти мене обманув?
На це Лаван відповів:
У нас не заведено, щоб молодша дочка
виходила заміж швидше, ніж старша.
Цей тиждень належить Лії,
то вже проведіть його разом,
а після того я дам тобі другу дочку,
якщо прослужиш мені ще сім років.
Тож Яків так і зробив:
провів тиждень з Лією.
А тоді Лаван дав йому
за дружину свою дочку Рахіль.
Лаван дав своїй дочці Рахілі
свою служницю Білгу.
У Якова є всі підстави
розізлитися на свого тестя.
Він сім років працював на Лавана,
щоб той дозволив йому
одружитися з Рахіллю.
І ось довгоочікуване весілля.
Але ввечері Лаван приводить
до Якова не Рахіль, а Лію.
Вона вдягнена так,
що Яків нічого не підозрює.
Уявіть, які почуття
його переповнюють зранку,
коли він бачить, що його обманули!
А Лаван, замість того щоб визнати
свою провину, лише виправдовується.
Які думки могли роїтися у Якова в голові?
Чи він думає про те, що, може,
це Єгова так покерував,
щоб виконати свою обіцянку?
Бог же пообіцяв зробити його потомство
«таким численним, як порошинки на землі».
Ми не знаємо, про що саме він думав.
Зрештою Лія народила Якову шістьох синів,
в тому числі Левія і Юду, від яких пішли
два найвизначніші ізраїльські племені.
Звісно, Яків не міг знати цього наперед.
Але Яків є мирною людиною,
і він бере Лію собі за дружину.
І, коли пожадливий Лаван вимагає,
щоб Яків працював ще сім років за Рахіль,
той погоджується.
Урок? Звісно, неприємно, коли люди
не дотримуються свого слова.
Дуже мудро, подібно до Якова,
від усього серця простити
і докласти зусиль, щоб зберегти мир.
За двох дружин
Яків прослужив Лавану 14 років,
і ще 6 років він прослужив задля того,
щоб мати власну отару.
І ось за наказом Єгови
він збирає свою сім’ю, свою отару
і, нічого не сказавши Лавану,
вирушає в рідний край.
Коли ж Лаван про це довідується,
він сам не свій від люті.
Він женеться за ними і наздоганяє.
Ситуація небезпечна,
вона могла б закінчитись насиллям.
Спробуйте уявити собі ці події.
Яків приходить у гористий край.
Можливо, це ранок, повітря прохолодне.
Чути звуки і запахи тварин —
овець, віслюків, верблюдів.
Тварин у Якова дуже багато.
Слуги зганяють тварин докупи,
щоб вирушити в дорогу.
Аж раптом лунає тривожний крик:
«Дивіться! Лаван іде, і він не сам.
З ним сильні чоловіки».
Вони наближаються,
але це зовсім не дружній візит.
Люди Лавана готові виконати
будь-який його наказ.
Слуги Якова збираються разом.
Усі напружено спостерігають
за розмовою Лавана і Якова.
Але напередодні
Єгова уві сні попередив Лавана:
«Зважай на те, що ти говоритимеш Якову».
Все ж Лаван і далі злий і агресивний.
Лаван має до Якова дві претензії.
Він каже: «Що ти зробив?
Чому перехитрив мене
і забрав моїх дочок,
немов захоплених у бою полонянок?
Чому нічого не сказав, а втік таємно,
перехитривши мене?»
Відповідь очевидна.
На свій захист Яків каже:
«Я просто боявся. Я подумав,
що ти відбереш у мене своїх дочок».
Однак Лаван
також звинувачує Якова в тому,
що він вкрав його домашніх божків.
Рахіль справді забрала з собою
батькових божків,
але Яків про це нічого не знав.
Лаван скрізь все обшукує,
але нічого не знаходить.
Тепер Яків рішуче промовляє
на свій захист.
Прочитаймо цю розповідь,
починаючи з Буття 31:36.
Яків розгнівався
і почав дорікати Лавану. Він сказав:
Чим я перед тобою завинив
і за який гріх ти погнався за мною?
Ти передивився всі мої речі
і хіба знайшов щось своє?
Якщо знайшов, то поклади
перед братами моїми
і перед братами твоїми,
нехай вони нас розсудять.
Я прожив у тебе 20 років.
Твої вівці і кози народжували
і ніколи не скидали,
а баранів твоєї отари я ніколи не їв.
Коли якусь тварину розривали звірі,
я не ніс її до тебе,
а сам повертав втрачене.
І, якщо тварину крали,—
чи вдень, чи вночі,—
ти вимагав відшкодувати втрату.
Вдень мене мучила спека,
а вночі — холод,
від мене часто втікав сон.
І так було всі 20 років,
які я провів у твоєму домі.
За двох твоїх дочок я прослужив
14 років, а за отару — 6.
І за цей час
ти 10 разів міняв мою плату.
Якби зі мною не був
Бог мого батька, Бог Авраама,
Бог, перед яким Ісак має страх,
ти б відіслав мене з порожніми руками.
Але Бог побачив
мої страждання та важку працю
і тому докорив тобі минулої ночі.
У відповідь Лаван сказав Якову:
Це ж мої дочки, і внуки мої, і отара моя,
та й усе, що ти бачиш,
належить мені і моїм дочкам.
Як я можу сьогодні зробити
щось погане їм чи їхнім дітям?
Тож укладімо угоду,
яка буде для нас свідком.
І Яків узяв камінь
та поставив його як пам’ятник.
Після того Яків сказав своїм братам:
Назбирайте каміння.
І вони назбирали каміння,
зробили з нього насип і їли на ньому.
Лаван назвав той насип Єгар-Сагадута,
а Яків назвав його Галеед.
Тоді Лаван сказав:
Сьогодні цей насип
став для нас свідком.
Тому його назвали Галеед,
а також Вартова башта,
бо Лаван сказав:
Нехай Єгова буде нашим вартовим,
коли ми будемо далеко один від одного.
Якщо ти будеш кривдити моїх дочок
і якщо візьмеш собі ще інших дружин,
то пам’ятай: навіть коли цього
не побачить людина,
то побачить Бог, наш свідок!
Потім він додав:
Ось насип і пам’ятник, що я поставив
на знак угоди між мною і тобою.
Цей насип і пам’ятник є свідками,
що я не перейду насипу,
аби скривдити тебе,
і ти не перейдеш ні його,
ні пам’ятника, аби скривдити мене.
Тож нехай Бог Авраама і Бог Нахора,
Бог їхнього батька, буде нашим суддею
Яків же поклявся Богом,
перед яким його батько Ісак має страх.
Потім Яків приніс на горі жертву
і запросив своїх братів їсти з ним хліб.
Поївши, вони заночували на тій горі.
А рано-вранці Лаван встав,
поцілував своїх внуків і дочок,
поблагословив їх і повернувся додому.
Яків вірно служив Лавану 20 років,
а той експлуатував його
і постійно обманював.
Лаван цього не визнає.
Натомість цей нечесний чоловік
і далі наполягає на тому,
що йому належить все, що має Яків.
Тоді Лаван пропонує Якову
укласти мирну угоду,
щоб ні вони, ні їхні нащадки
не кривдили одні одних.
Здається, Лаван робить це
не тому, що прагне миру.
Можливо, він просто хоче бути певним,
що після його смерті Яків не візьме
його домашніх божків
і не буде вимагати в його синів
поділитися з ним спадщиною.
Хоч би як там було,
Яків на все погоджується.
Всі зітхають з полегшенням,
що насилля вдалося уникнути.
На знак цієї угоди ставлять пам’ятник.
Яків багато років
терпів несправедливість.
Та попри все це погоджується
укласти мирну угоду.
Він не затаює образи
і не вдається до помсти.
Цю проблему залагоджено.
Але його переживання не закінчуються.
Яків посилає посланців до свого брата.
Вони передають Ісаву,
що Яків повертається
і хоче залагодити стосунки.
Посланці повертаються з новиною,
що Ісав іде Якову назустріч,
а з ним 400 чоловіків.
Знову біда! Ісав досі гнівається?
Зрозуміло, що Яків переживає.
Він не хоче воювати з рідним братом.
Подивімось, що він робить на цей раз.
Прочитаймо Буття 32:13.
І Яків заночував там.
Потім з усього, що в нього було, він взяв
на подарунок для свого брата Ісава
200 кіз, 20 козлів, 200 овець, 20 баранів,
30 верблюдиць з верблюденятами,
40 корів, 10 биків, 20 ослиць і 10 ослів.
Тоді він розділив тих тварин на стада
і дав своїм слугам, кажучи:
Йдіть переді мною і перейдіть потік.
Постійно тримайте стада
на віддалі одне від одного.
Він наказав першому слузі:
Якщо тебе по дорозі зустріне
мій брат Ісав і запитає:
«Чий ти слуга, куди ідеш і чиє це стадо?» 
то скажеш йому: «Твого слуги Якова.
Це подарунок, який він послав
моєму панові Ісаву. А сам він іде позаду».
І другому слузі, і третьому, і всім іншим,
хто вів стада, Яків наказав:
Коли зустрінете Ісава,
говоріть йому те саме.
Кажіть йому:
«Твій слуга Яків іде за нами».
Бо Яків думав собі:
Якщо я спочатку
задобрю його подарунком,
то, може, при зустрічі
він буде привітний зі мною.
Яків хоче мирних стосунків
зі своїм братом.
Тому він посилає йому щедрий дар —
сотні тварин.
Може, Яків просто малодушний боягуз,
який не в стані за себе постояти?
Зовсім ні.
Перед тим як зустрітися з Ісавом,
Яків цілу ніч боровся з ангелом,
щоб отримати запевнення в тому,
що Єгова й далі буде його благословляти.
Цікаво, як же відбулася
зустріч двох братів.
Знайдімо у своїх Бібліях Буття 33:1.
Згодом Яків глянув і побачив,
що наближається Ісав,
а з ним 400 чоловіків.
Тож Яків сказав, щоб Лія, Рахіль
та обидві служниці взяли своїх дітей
і щоб першими йшли служниці з дітьми,
потім — Лія та її діти,
а позаду — Рахіль та Йосип.
Сам же Яків пішов попереду
і, наближаючись до свого брата,
сім разів вклонився йому до землі.
А Ісав побіг йому назустріч,
обійняв і поцілував його,
і вони обоє розплакалися.
Потім Ісав, звівши очі,
побачив жінок та дітей і запитав:
Хто це з тобою?
У відповідь Яків сказав:
Це діти, якими Бог
поблагословив твого слугу.
Тоді підійшли служниці з дітьми
і вклонились йому,
після того підійшла
та вклонилася Лія з дітьми,
а потім — Йосип і Рахіль.
Ісав же запитав:
Для чого ти вислав увесь той табір,
який я зустрів?
Щоб знайти ласку в очах мого пана,—
відповів Яків.
На це Ісав сказав:
Брате, я маю всього вдосталь.
Залиш це собі.
Але Яків заперечив:
Ні, якщо я знайшов ласку у твоїх очах,
прошу, прийми мій подарунок,
який я приніс,
щоб мати змогу побачити тебе.
І я побачив твоє лице,
немов побачив лице Боже,
тому що ти прийняв мене привітно.
Прошу, візьми цей подарунок
як благословення від мене,
бо я знайшов ласку в Бога
та маю всього вдосталь.
І він впросив Ісава взяти подарунок.
На щастя, все обійшлося.
Два брати не побилися,
а помирилися.
Двоє дорослих чоловіків
обіймаються і плачуть.
І ми знову бачимо, що Яків —
справжній миротворець.
З чого це видно? Він молився,
діяв відповідно до своїх молитов,
він послав щедрі дарунки,
виявляв повагу до свого брата,
називав його паном
і сім разів вклонився.
Який же чудовий приклад!
Він показує,
скільки зусиль варто докладати,
щоб мати мир
з нашими дорогими братами і сестрами.
З прикладу Якова ми вчимося,
як оберігати мир.
Коли рідний брат погрожував,
що вб’є його, Яків переїхав.
Коли ж Лаван обманув його
і дав йому іншу дочку за дружину,
він погодився.
Коли тесть погнався за ним
і висував йому претензії,
він погодився укласти мирну угоду.
Коли його чекала непроста зустріч
з Ісавом, він послав подарунки.
І що цікаво,
в жодній з цих ситуацій
Якову не було за що вибачатися.
Але все своє життя Яків показував,
що він любить мир.
Він покладався на Єгову,
і Єгова його благословив.
Єгова завжди пам’ятав Якова
і те, що він завжди старався
бути в мирі з іншими людьми.
Якщо ми робимо так само —
якщо зберігаємо мир,
стикаючись з несправедливістю
або переслідуваннями,
якщо залагоджуємо і дрібні,
і великі непорозуміння,
Єгова пам’ятатиме також і про нас.
Тоді Єгова рясно благословить нас,
як він колись благословив Якова —
свого служителя, який любив мир.


-