JW subtitle extractor

Слова, записані в Колоссян 4:6,
показують, якою має бути наша мова:
«Нехай ваші слова завжди будуть люб’язні,
приправлені сіллю».
Розгляньмо три запитання.
Перше: що таке люб’язна мова?
Друге: чому так важливо
використовувати люб’язні слова?
І третє: як можна навчитися
говорити люб’язно?
Тож перше питання:
що таке люб’язна мова?
Розгляньмо значення грецького слова,
яке тут перекладено як «люб’язні».
Апостол Павло у своїх листах
використовує це грецьке слово
понад 100 разів.
Чим воно таке особливе?
Це грецьке слово також перекладають
як «незаслужена доброта».
А в деяких контекстах
воно перекладене як «щедрий дар».
Колоссян 4:6 може звучати так:
«Нехай ваші слова
завжди будуть щедрим даром».
Порівняймо ці думки з тим,
що записано в Ефесян, 4-му розділі.
В Ефесян 4:29,
в другій частині вірша, сказано:
«Лише добре,
яке при потребі може зміцнити,
принести пожиток слухачам».
А тепер
звернімо увагу на початок вірша:
«Нехай з ваших уст
не виходить жодне гниле слово».
Який яскравий образ!
У вас, напевно, бувало таке,
що якийсь продукт в холодильнику зіпсувся.
Ззовні він ніби виглядає добре,
але відкручуєш кришку
і чуєш огидний запах.
Ти відвертаєшся, закручуєш кришку
і швидко викидаєш його у сміття.
Уявіть собі, що ви розмовляєте
з близьким другом.
Ви сподіваєтесь почути
від нього щось добре, підбадьорливе,
але натомість чуєте критику,
негативні висловлювання
про когось або про щось
у зборі чи організації.
Це дуже неприємно.
Але в цій ситуації ви не можете
зробити так, як ви зробили з їжею.
Інакше ви можете попасти під гарячу руку.
Ви лише можете спокійно, так би мовити,
закрутити кришку цієї розмови і викинути.
Я впевнений, кожен з нас
або чув щось таке, або сам говорив.
Ми підійшли до другого запитання:
чому настільки важливо
використовувати люб’язні слова?
Зверніть увагу, що говориться в Якова,
3-му розділі. Знайдімо 6-й вірш.
Якова 3:6. Тут ми читаємо:
«Язик також є вогнем. Серед наших органів
він представляє світ неправедності,
бо опоганює все тіло
та запалює весь життєвий шлях;
сам же він запалюється від геєни».
Тож хто заслуговує геєни?
Хто неправильно послуговується
даром мови.
Ісус сказав щось подібне.
Зверніть увагу на його слова,
записані в Матвія 12:36. Ісус каже:
«Говорю вам: люди дадуть відповідь
Судного дня
за кожне марне слово, яке скажуть».
Хтось може подумати:
«Хіба Єгова не бачить,
якою людиною я є всередині?»
Бачить. Зверніть увагу, що написано
в 34-му вірші, другій його частині:
«Бо, чим переповнене серце,
те говорять уста».
Те, що людина каже, не подумавши,
насправді походить з її серця.
Єгова судить по тому,
яка людина є всередині,
а також по тому,
як її слова впливають на інших.
Єгова подає нам найкращий приклад,
як говорити люб’язно і з добротою.
Це видно з 1-го розділу книги Захарія.
У 12-му вірші записано слова ангела,
якими він звертається до Єгови.
Ангел висловлює своє занепокоєння.
Йому здається, що фальшиве поклоніння
бере верх над правдивим поклонінням.
У 12-му вірші ми читаємо:
«Єгово, Боже військ,
коли ти нарешті виявиш
милосердя Єрусалиму і містам Юди,
які ось уже 70 років зносять твій гнів?»
Тепер 13-й вірш:
«Тоді ангел, який розмовляв зі мною,
почув у відповідь
добрі, втішні слова Єгови».
Ми не знаємо, що саме Єгова сказав,
але ми знаємо,
що Єгова люб’язний і добрий.
А тепер ми підійшли
до нашого третього запитання:
як можна навчитися говорити люб’язно?
Тож розгляньмо лише два принципи,
хоча насправді їх є більше.
Перший з них записаний в Ефесян 5:1.
Ефесян 5:1. Ось що тут сказано:
«Тож наслідуйте Бога,
бо ви його улюблені діти».
Ми знаємо,
що діти наслідують батьків.
Їм хочеться робити щось приємне
для батьків.
Діти копіюють маму чи тата.
Уявіть дівчинку, яка дає мамі подарунок.
Це може бути щось зовсім незначне.
Але для мами
це найкращий подарунок. Чому?
Донечка хоче бути подібною до мами,
бо вона бачила,
як мама була щедрою до інших.
Це дуже тішить маму.
Щось подібне відчуває Єгова.
Коли ми наслідуємо його,
це приносить йому велику радість.
Тож перший принцип — будьмо вдячними.
Коли ми висловлюємо свою вдячність,
то ще більше цінуємо все те,
що для нас роблять інші.
Тому завжди, кожного дня дякуймо Єгові
за все, що він для нас робить.
Ми навіть не знаємо і половини того,
що він для нас робить.
Постійно дякуймо Єгові.
Кожного дня стараймося побачити,
що він для нас зробив.
Так ми ще більше будемо цінувати
всі дари Єгови.
А також захоплюватися ним.
А чим більше захоплюємося Єговою,
тим більше хочемо наслідувати його.
Дехто може думати: «Це неможливо.
Я не в стані наслідувати Єгову».
Але варто пам’ятати:
щоб наслідувати Єгову,
треба мати вдячне серце.
Другий принцип,
який ми хотіли б обговорити,
міститься у сьогоднішньому вірші.
Тут сказано, що наші слова
мають бути приправлені сіллю.
У біблійні часи
в людей не було холодильників.
Щоб зберігати їжу, її солили.
Додавали сіль, щоб їжа не псувалася.
Сіль використовували як консервант.
Наші слова, люб’язні слова,
мають допомагати людям
зберігати почуття гідності,
зберігати любов, зберігати дружбу,
які триватимуть вічно.
Наші слова, люб’язні слова,
походять із вдячного серця.
Тож помічаймо добре в людях.
Говоріть те, що додасть їм рішучості
й далі робити добро.
І найприємніші слова
ми говоримо тим, кого любимо.
І на завершення: хоч би що відбувалося
у вашому житті, завжди будьте вдячними.
Робити добро іншим ніколи не є зайвим.
Тож не опускаймо рук.
І завжди керуймося принципом,
записаним у Псалмі 19:14:
«Єгово, ти моя Скеля і мій Викупник,
нехай слова моїх уст
і роздуми мого серця будуть приємні тобі».

Ісак Марей. «Нехай ваші слова завжди будуть люб’язні» (Кол. 4:6)