00:00:03
Однієї ночі00:00:05
00:00:05
поліція увірвалась у наш дім.00:00:07
00:00:08
Вони виламали двері
й порозбивали вікна.00:00:12
00:00:21
Вони вигнали нас з будинку00:00:24
00:00:24
і сказали, що він більше не наш.00:00:26
00:00:26
Після цього випадку00:00:27
00:00:27
я дуже озлобився і пообіцяв собі,00:00:32
00:00:32
що будь-якою ціною
доб’юсь справедливості і свободи.00:00:37
00:00:39
Расова сегрегація поділила людей.00:00:43
00:00:43
Наприклад,
були школи для білих людей00:00:46
00:00:46
і окремі для чорношкірих.00:00:49
00:00:49
Освіта для чорношкірих людей00:00:51
00:00:51
була на дуже низькому рівні.00:00:55
00:00:55
Коли влада формувала державний бюджет,
то більшість грошей віддавала для білих.00:01:01
00:01:01
Тому чорношкірим доводилось навчались
у переповнених аудиторіях.00:01:07
00:01:09
В дитинстві я дуже хотів
стати адвокатом, адже вважав,00:01:13
00:01:13
що так зможу боротися
з апартеїдом на законному рівні.00:01:17
00:01:17
Але після того, що ми пережили
тієї жахливої ночі,00:01:21
00:01:21
мої погляди змінились.00:01:24
00:01:24
Я захотів миттєвого вирішення,00:01:27
00:01:27
яке б допомогло встановити мир,
свободу і справедливість тут і зараз.00:01:34
00:01:34
Тож я вирішив,
що вступлю в політичну організацію.00:01:39
00:01:39
Я погодився поїхати за кордон,00:01:41
00:01:41
де пройшов підготовку
для служби у війську.00:01:45
00:01:45
Ця політична організація
призначила мене командиром солдатів,00:01:50
00:01:50
які боролись за свободу.00:01:53
00:01:55
Як військовий командир,
я шукав таємні місця,00:02:01
00:02:01
де ми могли б зберігати
нашу зброю для війни.00:02:04
00:02:07
Також я тренував новобранців,
які долучались до нашої організації.00:02:13
00:02:17
Ми навчали їх партизанської війни:00:02:22
00:02:22
показували, як користуватись зброєю00:02:25
00:02:25
і різною вибухівкою,
яку зберігали в тих місцях.00:02:29
00:02:31
Я був жорстоким чоловіком,00:02:34
00:02:34
який нікого не поважав00:02:35
00:02:35
і нічого не боявся.00:02:37
00:02:39
Коли я вступав у цю організацію,
то думав, що буду почуватися щасливим,00:02:44
00:02:44
оскільки нас мала об’єднувати
спільна мета.00:02:50
00:02:50
Але, як виявилось, люди там були
упереджені, ненавиділи одне одного00:02:54
00:02:54
і завжди сперечалися між собою.00:02:58
00:03:01
Оскільки моя дружина
була Свідком Єгови, ми домовились,00:03:05
00:03:05
що вона знайде людину,
яка буде зі мною вивчати Біблію.00:03:10
00:03:11
Тож прийшла одна сестра00:03:13
00:03:13
і почала розповідати мені
добру новину00:03:16
00:03:16
про Боже Царство.00:03:18
00:03:19
Однак мій настрій різко змінився,00:03:22
00:03:22
коли вона сказала, що Боже Царство00:03:24
00:03:24
розтрощить усі інші царства00:03:26
00:03:26
і, зокрема, організацію,00:03:29
00:03:29
в якій був я.00:03:30
00:03:32
Коли я з нею розмовляв,00:03:34
00:03:34
то просто кипів від злості.00:03:36
00:03:36
Але вона не відповідала тим самим,00:03:40
00:03:40
вона не злилась, а тепло усміхалась.00:03:42
00:03:42
Її реакція мене вразила,00:03:45
00:03:45
це торкнулось мого серця.00:03:48
00:03:49
Коли я вперше прийшов на зібрання,
мені сподобалось,00:03:53
00:03:53
що всі присутні
могли брати участь в обговоренні.00:03:57
00:03:57
Навіть малі діти00:03:59
00:03:59
піднімали руки
і вільно давали коментарі.00:04:03
00:04:05
Я відразу помітив,00:04:06
00:04:06
що всі вони добре підготовані,00:04:09
00:04:09
тому коментарі були влучні.00:04:11
00:04:11
Кожен з них дуже швидко знаходив
потрібні біблійні вірші,00:04:16
00:04:16
а я, хоча й мав вищу освіту,
не встигав за ними.00:04:19
00:04:19
Тоді я подумав:00:04:20
00:04:20
«Я хочу бути таким, як вони».00:04:24
00:04:25
Освіта, яку отримували люди
в організації Єгови,00:04:28
00:04:28
була на високому рівні.00:04:31
00:04:31
І це відрізнялось від освіти,
яку отримували люди під апартеїдом.00:04:38
00:04:39
З власного досвіду00:04:41
00:04:41
я зрозумів, що покладатись на людей —
це гонитва за вітром00:04:46
00:04:46
і лише довіра до Єгови
може принести справжнє щастя.00:04:52
00:04:52
Усе, чого я хотів00:04:54
00:04:54
ще з дитинства,—00:04:56
00:04:56
це знайти справжню свободу, спокій
і бути щасливим.00:05:02
00:05:02
Я відчув це,
лише коли прийшов у Зал Царства.00:05:06
00:05:06
Саме там я знайшов справжню свободу,
справжню справедливість,00:05:11
00:05:11
уперше відчув себе щасливим
і зрозумів, що таке любов.00:05:19
00:05:19
Моє життя
розділилось на «до» і «після».00:05:22
00:05:22
Я розвинув
близькі стосунки з Єговою,00:05:26
00:05:28
і завдяки їм
я став люблячою людиною.00:05:31
00:05:31
Людиною,00:05:34
00:05:34
яка співчуває,00:05:35
00:05:35
яка з усіх сил намагається00:05:37
00:05:37
бути смиренною,00:05:39
00:05:39
яка живе з іншими00:05:41
00:05:41
в мирі.00:05:42
00:05:45
Я повністю одягнувся
в нову особистість.00:05:48
Мозес Мапото. Я знайшов справжнє щастя!
-
Мозес Мапото. Я знайшов справжнє щастя!
Однієї ночі
поліція увірвалась у наш дім.
Вони виламали двері
й порозбивали вікна.
Вони вигнали нас з будинку
і сказали, що він більше не наш.
Після цього випадку
я дуже озлобився і пообіцяв собі,
що будь-якою ціною
доб’юсь справедливості і свободи.
Расова сегрегація поділила людей.
Наприклад,
були школи для білих людей
і окремі для чорношкірих.
Освіта для чорношкірих людей
була на дуже низькому рівні.
Коли влада формувала державний бюджет,
то більшість грошей віддавала для білих.
Тому чорношкірим доводилось навчались
у переповнених аудиторіях.
В дитинстві я дуже хотів
стати адвокатом, адже вважав,
що так зможу боротися
з апартеїдом на законному рівні.
Але після того, що ми пережили
тієї жахливої ночі,
мої погляди змінились.
Я захотів миттєвого вирішення,
яке б допомогло встановити мир,
свободу і справедливість тут і зараз.
Тож я вирішив,
що вступлю в політичну організацію.
Я погодився поїхати за кордон,
де пройшов підготовку
для служби у війську.
Ця політична організація
призначила мене командиром солдатів,
які боролись за свободу.
Як військовий командир,
я шукав таємні місця,
де ми могли б зберігати
нашу зброю для війни.
Також я тренував новобранців,
які долучались до нашої організації.
Ми навчали їх партизанської війни:
показували, як користуватись зброєю
і різною вибухівкою,
яку зберігали в тих місцях.
Я був жорстоким чоловіком,
який нікого не поважав
і нічого не боявся.
Коли я вступав у цю організацію,
то думав, що буду почуватися щасливим,
оскільки нас мала об’єднувати
спільна мета.
Але, як виявилось, люди там були
упереджені, ненавиділи одне одного
і завжди сперечалися між собою.
Оскільки моя дружина
була Свідком Єгови, ми домовились,
що вона знайде людину,
яка буде зі мною вивчати Біблію.
Тож прийшла одна сестра
і почала розповідати мені
добру новину
про Боже Царство.
Однак мій настрій різко змінився,
коли вона сказала, що Боже Царство
розтрощить усі інші царства
і, зокрема, організацію,
в якій був я.
Коли я з нею розмовляв,
то просто кипів від злості.
Але вона не відповідала тим самим,
вона не злилась, а тепло усміхалась.
Її реакція мене вразила,
це торкнулось мого серця.
Коли я вперше прийшов на зібрання,
мені сподобалось,
що всі присутні
могли брати участь в обговоренні.
Навіть малі діти
піднімали руки
і вільно давали коментарі.
Я відразу помітив,
що всі вони добре підготовані,
тому коментарі були влучні.
Кожен з них дуже швидко знаходив
потрібні біблійні вірші,
а я, хоча й мав вищу освіту,
не встигав за ними.
Тоді я подумав:
«Я хочу бути таким, як вони».
Освіта, яку отримували люди
в організації Єгови,
була на високому рівні.
І це відрізнялось від освіти,
яку отримували люди під апартеїдом.
З власного досвіду
я зрозумів, що покладатись на людей —
це гонитва за вітром
і лише довіра до Єгови
може принести справжнє щастя.
Усе, чого я хотів
ще з дитинства,—
це знайти справжню свободу, спокій
і бути щасливим.
Я відчув це,
лише коли прийшов у Зал Царства.
Саме там я знайшов справжню свободу,
справжню справедливість,
уперше відчув себе щасливим
і зрозумів, що таке любов.
Моє життя
розділилось на «до» і «після».
Я розвинув
близькі стосунки з Єговою,
і завдяки їм
я став люблячою людиною.
Людиною,
яка співчуває,
яка з усіх сил намагається
бути смиренною,
яка живе з іншими
в мирі.
Я повністю одягнувся
в нову особистість.
-