JW subtitle extractor

Я родом з Колумбії,
і в мене є ще п’ять сестер.
Батьки навчали нас про Єгову
з самого дитинства.
Вся наша сім’я
була дуже активною в служінні Єгові.
Тато не просто був у правді,
він жив правдою
і завжди вчив нас робити так само.
Кожного ранку, перш ніж піти до школи,
ми читали вірш на день,
це було обов’язковим.
Навіть якщо це означало,
що нам доведеться запізнитися до школи.
Хоча наша сім’я була велика,
ми завжди були на зібраннях.
Ми займали два ряди.
Тато постійно дбав про те,
щоб братам і сестрам було добре.
Він завжди був доступний.
Він, а також мама, були дуже гостинними.
Він запрошував у гості своїх зацікавлених,
а також братів і сестер.
Пам’ятаю, як він зачинявся на кухні,
вмикав якусь музику
і готував смачні страви.
Тато любив розважати нас.
Він хотів, щоб нам було весело і цікаво,
особливо коли ми збиралися всі разом.
Він давав кожній з нас те,
що нам подобалось і було потрібним.
Татко часто ходив з нами гуляти —
на вихідних після зібрання
або після служіння.
Я була дуже рада, що в нас такий тато.
Пам’ятаю, того дня ми були вдома.
Тато хотів заїхати в гараж,
аж раптом до машини підійшло
кілька чоловіків з автоматами в руках.
Вони почали погрожувати батькам
і хотіли викрасти тата.
Ми почули різкий звук.
Ми перелякалися
і вибігли на вулицю.
Тоді я побачила,
що тато лежить на землі.
Ті чоловіки вистрелили в нього.
Вони залишили його там.
Я підійшла і припідняла його.
Його забрали до лікарні,
і через кілька годин він помер.
Останнє, що тато сказав, було:
«Єгово, захисти моїх донечок,
подбай про них
і про мою любу стареньку»,
тобто нашу маму.
Мама була дуже сильною.
Вона допомогла бути сильними і нам.
Мама продовжувала
займатися духовними справами.
Моя сестра Ракель
мала завдання на зібранні
того тижня, коли помер наш тато.
Вона виконала його
на наступний день після його смерті.
А наступного тижня у нас був конгрес,
і ми його не пропустили.
Ми хотіли наслідувати приклад,
який залишив нам тато.
Нам було дуже непросто.
Але перед тим, як прийняти
будь-яке рішення,
ми завжди насамперед
думали про Єгову
і про те, як наш тато
зберігав відданість йому.
Я продовжувала робити все так,
як тоді, коли тато ще був живий.
Мені дуже хотілося, щоб ми із сестрами
і далі разом служили Єгові.
В першу чергу я молилась до Єгови:
«Дай мені свій мир,
який неможливо збагнути розумом».
Тепер щоразу,
коли стикаюся з труднощами, я кажу:
«Єгово, не дозволь,
щоб це випробування
забрало у мене мир,
який ти мені дав».
І Єгова зміцнює мене.
Я так люблю своїх сестер!
Я дуже вдячна їм.
Вони по-материнськи
піклувалися про мене.
Троє моїх сестер
досі живуть у Колумбії,
тому ми разом з мамою
стараємось часто спілкуватися з ними
по телефону або через Zoom.
Деякі наші родичі, які не є Свідками,
хотіли взяти до себе кількох моїх сестер,
щоб допомогти їх виховувати.
Але наш тато ніколи б не погодився,
щоб наша сім’я була розділена.
Він хотів,
щоб ми об’єднано служили Єгові
і всі разом ввійшли в новий світ.
Тато доклав для цього
всіх зусиль.
Ми просто
не могли забути про це
лише тому,
що його вже немає з нами.
Мій тато
навчив мене багатьох простих речей
про творіння і про Творця.
Це допомогло мені
розвинути любов до Єгови.
Тоді я навіть не усвідомлювала,
наскільки це
допоможе мені в майбутньому.
Я завжди повторюю собі:
«Хоч тата зараз немає поряд,
але у мене є небесний Батько —
Єгова».
І усвідомлення цього
робить мене щасливою.
Останні слова тата були
про Єгову, нас і нашу маму.
Найбільше, чого я прагну в раю,
це сказати йому:
«Подивись, ось ми. Ми всі тут!»
«Ми всі в новому світі. Дякуємо тобі!»

Сестри Оталора. Будуйте віру, що здатна здолати горе