JW subtitle extractor

Він був одним з небагатьох хороших царів Божого народу.
Єгова дуже любив Єзекію і навіть виконував чудеса заради нього.
Проте одного разу Єгова відступив від нього.
Знайдімо 2 Хронік і подивімося, чому так сталося.
У 2 Хронік 32:24 розповідається, що Єзекія захворів,
був при смерті і почав молитися до Єгови.
А Єгова, як далі сказано, «відповів та дав йому знак».
Який?
Тінь пересунулась назад.
Це, ймовірно, вплинуло на взаємодію між сонцем і землею.
Якщо сонце, так би мовити, перемістилося над Єрусалимом,
то, мабуть, воно перемістилося назад всюди,
навіть у тих місцях, де люди поклонялися сонцю,
наприклад у Вавилоні.
Ось чому в 31-му вірші читаємо,
що «вавилонські князі вислали до Єзекії посланців,
щоб розпитати про знак, який був даний у краю».
Уявіть собі, як могла виглядати їхня зустріч.
З Вавилона приходять поклонники сонця, дають Єзекії подарунок,
оточують його увагою і вшановують.
Як відреагує Єзекія?
Єгова дуже хотів це побачити.
Тому, як сказано в 31-му вірші,
«правдивий Бог відступив від нього,
щоб випробувати його і побачити все, що у нього в серці».
Відступив від нього?
В якому розумінні?
Звичайно, це не означало, що Єгова відкинув Єзекію чи забув про нього.
Просто в той момент Єгова не втручався в життя Єзекії,
а, так би мовити, збоку спостерігав, як він буде поводитися.
Наприклад, Єгова не послав до нього пророка Ісаю,
щоб підказати, як відповідати вавилонянам.
І тоді Єзекія виявив, що було насправді в його серці.
Хизуючись, він показав їм всю свою скарбницю.
Очевидно, в його серці почала зароджуватися гордість.
Єзекія був занадто високої думки про себе і прагнув усе більшої уваги від інших.
А коли вперше Єгова помітив у Єзекії схильність до пихатості?
Можливо, все почалося тоді, коли він дуже розбагатів і прославився?
Чи тоді, коли Єгова зцілив його в чудесний спосіб?
А може, тоді, коли ангел Єгови за одну ніч вбив 185 000 ассирійських воїнів,
після чого довколишні народи почали ставитися до Єзекії з великою пошаною?
Нам точно не відомо, коли він загордився, але ми знаємо, до чого це призвело.
Єгова послав пророка Ісаю, щоб повідомити Єзекії,
що все, чим він вихвалявся, заберуть до Вавилона.
Так Єгова показав, що Єзекія повівся немудро.
Як він відреагував на це?
А як би відреагували ви?
2 Хронік 32:26: «Однак Єзекія впокорив своє пихате серце».
З цих слів видно,
що Єзекія зрештою усвідомив свою проблему.
Він зрозумів, що став гордим, тому прийняв виправлення від Єгови
і зробив необхідні кроки, щоб змінитися.
Цікавим є той факт, що у Єзекії розвинулась пихатість
невдовзі після того, як Єгова переміг ассирійців у дивовижний спосіб,
а потім зцілив його від хвороби.
Ця історія містить важливий урок для кожного з нас.
Коли нам доручають якісь особливі завдання і ми успішно з ними справляємося,
Єгова може, так би мовити, відступити і від нас,
щоб подивитися, що є в нашому серці.
А коли вам востаннє доручали якесь особливе завдання?
Здається, сьогодні.
Сьогодні ваш випуск.
У зборах, куди ви поїдете, помічатимуть результати вашого навчання,
виявлятимуть до вас увагу та будуть хвалити.
І, слухаючи вас, казатимуть: «Він точно закінчив “Гілеад”».
Протягом місяців ви вчилися мислити, як Єгова,
тому зараз, можливо, вам не хочеться особливої уваги.
Але з часом така увага і похвала можуть почати вам подобатися.
У вас навіть можуть з’явитися відчуття задоволення, піднесення,
такої ейфорії від того, що ви, так би мовити,
купаєтеся в променях слави.
Ви можете подумати: «Звичайно, таке особливе навчання
я пройшов тільки завдяки Єгові.
І якщо він обрав саме мене,
значить, він доручить мені ще важливіші обов’язки».
Якщо у вас з’являться такі думки, то запитайте себе:
«Може, зараз Єгова відступив від мене, щоб перевірити моє серце?».
І якщо ви помітите, що в ньому зародилась гордість, що тоді робити?
Якраз те, чого не зробив Єзекія з самого початку.
А чого саме?
Прочитаймо 25-й вірш:
«Єзекія не був вдячний за виявлену йому доброту, бо його серце запишалось».
Він мав би цінувати всі благословення, які отримав від Єгови,
і виявляти йому вдячність за них.
Тож який висновок?
Коли з’являється гордість, тоді зникає вдячність.
Цікаво, що це працює і навпаки.
На ґрунті вдячності проростає смирення.
Приклад Єремії вчить зосереджуватися не на доброті,
яку ми виявили, а на доброті, яку виявили до нас.
А яку доброту виявили до вас протягом останніх п’яти місяців?
Наприклад, ви добре знаєте, що дехто з бетелівців у ваших філіалах
з готовністю взяв на себе ваші обов’язки, щоб ви могли приїхати сюди на навчання.
Також родина Бетелю тут дуже вас підтримувала,
щоб ви навчалися без відволікань.
А яку допомогу ви отримували у своєму класі?
Промови і коментарі інших показали вам у біблійних історіях те,
чого ви раніше не помічали.
А підготувати їх вони змогли
завдяки високоякісній духовній поживі від вірного і розсудливого раба.
Та все це було б неможливим, якби не Єгова,
який дав нам Біблію і святий дух, щоб її розуміти.
Якщо будете роздумувати про це, то ваша вдячність за те,
що ви отримували, зростатиме, і це вбереже вас від пихатості.
Про цю визначну подію в житті Єзекії
у Біблії згадують принаймні три рази різні письменники.
Чи саме ця подія спадає вам на думку, коли ви згадуєте про Єзекію?
Мабуть, ні.
Єгова надихнув тих письменників Біблії зосередитись на його хороших рисах.
Саме тому Єзекія є для нас у першу чергу прикладом віри і мужності.
І зрештою, а яким його пам’ятає Єгова?
Подивімося, що написано в 29-му розділі 2 Хронік.
2 Хронік 29:2.
Прочитаймо, яку оцінку Єгова дає царю Єзекії.
2-й вірш: «Він робив те, що правильне в очах Єгови,
як і його прабатько Давид».
Кращої оцінки не могло й бути.
Те, що Єгова поставив Єзекію в один ряд із Давидом, багато про що говорить.
Це показує, що Єгова дуже любив Єзекію.
Так, у певний момент Єгова відступив від нього.
Але він ніколи не покидав Єзекію і завжди пам’ятав про його добрі риси.
І на завершення запитаймо себе:
«А що Єгова побачить, коли дивитиметься на мене?».
Ми впевнені: якщо ви будете постійно роздумувати
про благословення від Єгови і дякувати йому за них,
то у вашому серці зростатиме вдячність і смирення.
Тоді, коли Єгова відступить від вас,
те, що він побачить у вашому серці, принесе йому радість.

Джоуел Келлі. Бог відступив. Випуск 159-го класу школи «Гілеад»