JW subtitle extractor

Я дуже люблю свою сім’ю.
І, хоча ми небагаті,
ми маємо одне одного.
Нас у мами троє.
І вона важко трудиться,
щоб дбати про нас.
Останнім часом всім нам трохи сумно.
Мама багато переживає
і дуже втомлюється.
Я стараюсь їй допомагати.
Наприклад, деколи збираю
братика і сестричку на зібрання.
В нас ніби все добре,
але нам все одно нелегко.
Напевно, старійшини помітили, що
нам важко, і тому прийшли до нас.
Вони були такі турботливі.
Вони уважно слухали маму
і навіть зачитували біблійні вірші.
Вони допомогли їй побачити, що Єгова
ніколи не переставав любити нас
і дбати про нас і що нас дуже
люблять брати і сестри у зборі.
Після цього я помітила,
що мама повеселішала.
На сімейному поклонінні мама
прочитала нам 2 Коринфян 8:1—4.
Там розповідалося про македонян.
Мама сказала закрити очі і
спробувати собі все гарно уявити.
Македоняни були дуже бідними,
але вони були щасливі,
тому що ділилися з іншими тим, що мали.
Вони навіть самі прийшли до апостолів
і сказали, що хочуть допомогти братам.
Потім ми прочитали Дії 20:35.
Там сказано: «Більше щастя в
тому, щоб давати, а не брати».
Моя сестричка сказала:
«Але ж ми не маємо чим поділитися».
Та мама сказала: «Якщо в нас є
бажання, ми щось придумаєм».
І ми задумались.
В мами виникла класна ідея.
Решту вечора ми робили подаруночки
для братів і сестер зі збору.
Нам це так сподобалось!
Хоча в нас немає багато грошей,
ми все одно можемо ділитися.
Наприклад, в скриньки для пожертв
можна кидати небагато, але регулярно.
Або допомагати з
прибиранням Залу Царства.
І, звичайно, найкращий спосіб
ділитися з іншими — це
брати участь у проповідуванні.
Наша сім’я стала ще дружнішою.
І ми побачили, що
«більше щастя в тому, щоб давати».

«Більше щастя в тому, щоб давати»