00:00:02
Правду я пізнав ще дитиною, але
завжди мусив докладати зусиль,00:00:07
00:00:07
щоб поводитись так, як до вподоби Єгові.00:00:11
00:00:11
Мені нелегко стримуватись
і залишатися спокійним.00:00:15
00:00:16
Коли я тільки приїхав в цю країну,
один брат негарно повівся зі мною00:00:22
00:00:22
і поставився до мене непривітно.00:00:25
00:00:25
Через це мене настільки
переповнювало почуття образи,00:00:29
00:00:29
що коли він зателефонував,
я розмовляв з ним дуже грубо.00:00:34
00:00:34
Мені допомогла дружина.00:00:37
00:00:37
Вона нагадала, що і
той брат, і я — недосконалі;00:00:42
00:00:42
що моє ставлення до нього неправильне.00:00:44
00:00:44
Я почувався жахливо, бо розумів, що
це впливає на мої стосунки з Єговою.00:00:51
00:00:51
Виправлення не є чимось радісним.00:00:55
00:00:55
Було так неприємно,
коли з філіалу прийшов лист,00:00:59
00:00:59
в якому давалися поради щодо
моєї неправильної поведінки.00:01:04
00:01:04
Але я завжди нагадую собі,00:01:07
00:01:07
що благословення отримуєш
тоді, коли керуєшся мудрістю Єгови.00:01:13
00:01:14
Молитва до Єгови, біблійні принципи00:01:17
00:01:17
і віра в те, що Єгова покерує,
дуже мені допомогли.00:01:22
00:01:23
Як казав псалмоспівець, Єгова
«пам’ятає, що ми порох».00:01:27
00:01:27
Бог наче промовляв до мене:00:01:30
00:01:30
«Синку, хоча ти часто помиляєшся,
та я тебе й далі люблю.00:01:36
00:01:36
Я буду тобою послуговуватись
і ти будеш успішним».00:01:40
00:01:40
І це дійсно можливо.00:01:43
00:01:43
Попри нашу недосконалість Єгова
завжди допомагав своїм служителям —00:01:48
00:01:48
усім, від часів Авеля і дотепер.00:01:53
00:01:59
Якось я працював з електрикою
і мене уразило струмом.00:02:04
00:02:04
Лікар, який мене оглянув, вирішив,
що треба ампутувати кисті обох рук.00:02:10
00:02:11
Я втратив руки.00:02:13
00:02:13
Що ж тепер робити? Як працювати?00:02:17
00:02:17
Як дбати про дітей, дружину?00:02:21
00:02:22
Перше, що я попросив,— дати мені Біблію,00:02:25
00:02:25
щоб побачити, чи зможу
перегортати сторінки.00:02:28
00:02:28
І мені вдалося. Я так зрадів!00:02:33
00:02:33
З часом я знову міг забезпечувати сім’ю.00:02:37
00:02:37
Тепер я працюю малярем,
зварювальником і столяром.00:02:41
00:02:41
Навіть можу водити машину.00:02:45
00:02:45
Мені вдається досягати духовних
цілей у служінні Єгові.00:02:49
00:02:49
Зокрема, служу старійшиною збору.00:02:51
00:02:51
А найголовніше, допомагаю
сім’ї зростати духовно.00:02:56
00:02:57
Зосередженість на духовному00:03:00
00:03:00
допомагає не надто перейматися
фізичними обмеженнями.00:03:04
00:03:04
Інколи я навіть про них забуваю.00:03:06
00:03:06
Єгова мене завжди підтримує.00:03:09
00:03:09
З моменту того трагічного
випадку я постійно відчуваю,00:03:12
00:03:12
як Єгова через дружину і дітей,
через братів та сестер у зборі,00:03:17
00:03:17
дає мені сил йти далі.00:03:20
00:03:20
Якось після промови до мене підійшла
дівчинка та подарувала листа і малюнок,00:03:25
00:03:25
де намалювала мене.00:03:27
00:03:27
Вона подякувала і запевнила, що дуже
скоро, в Раю, Єгова дасть мені руки.00:03:35
00:03:36
З нетерпінням чекаю часу, коли знову
триматиму в своїх долонях руку дружини,00:03:42
00:03:42
дітей, буду носити їх на
руках і бавитися з ними.00:03:48
00:03:48
Я переконаний — Єгова це зробить!00:03:53
00:03:58
Мене арештували і засудили до
двох з половиною років ув’язнення00:04:03
00:04:03
за позицію нейтралітету.00:04:05
00:04:05
У тюрмі все було таким чужим і гнітючим.00:04:09
00:04:09
Всі були мені незнайомі, і
я не знав, чого від них очікувати.00:04:13
00:04:13
Я був єдиним Свідком.00:04:16
00:04:18
Там я постійно молився, щоб
Єгова зміцнив мене і допоміг00:04:23
00:04:23
у мирний спосіб долати будь-які
труднощі та все витримати.00:04:27
00:04:27
Лише молитва і Боже Слово
давали мені розраду.00:04:33
00:04:33
Але потім в мене забрали Біблію.
Та через деякий час повернули.00:04:38
00:04:38
Мені дозволили мати літературу за однієї
умови: якщо не буду проповідувати.00:04:45
00:04:45
Так, проповідувати заборонили, але
ж ніхто не заборонив мені говорити.00:04:50
00:04:50
Для себе я вирішив: за будь-яких
обставин залишатись вірним.00:04:56
00:04:56
Моя добра поведінка справляла
гарний вплив на в’язнів.00:05:01
00:05:01
Дехто почав читати Біблію.00:05:04
00:05:04
Часто я навіть не міг дочекатись,
коли вона до мене повернеться.00:05:09
00:05:09
Я не вживав брудної мови
і дбав про гігієну.00:05:14
00:05:14
Це помітили охоронці.00:05:17
00:05:17
Одного дня офіцер сказав мені:00:05:20
00:05:20
«Ти чистий морально і фізично, тому
хочем, щоб ти був у нас шеф-кухарем».00:05:25
00:05:25
Так я потрапив на кухню.00:05:28
00:05:29
Я постійно відчував підтримку Єгови.00:05:33
00:05:33
Служіння там було просто чудовим.00:05:36
00:05:36
В деякі місяці я проповідував
майже по 120 годин.00:05:40
00:05:40
І загалом розповсюдив понад
сто наших публікацій.00:05:44
00:05:44
Завдяки Єгові весь термін ув’язнення
я міг служити повночасно.00:05:51
00:05:51
Моє серце переповнювала радість.00:05:55
00:05:55
Мене підтримувала думка
з 1-го Петра 5:9 про те,00:06:00
00:06:00
що з такими ж стражданнями
стикається все наше братство.00:06:04
00:06:04
Я впевнений, що незалежно від
того, хто біля нас, де ми і що з нами,00:06:10
00:06:10
Єгова ніколи не покине.00:06:13
00:06:13
І ось настав день мого звільнення.00:06:17
00:06:17
Для мами це була повна
несподіванка, бо я їй нічого не сказав.00:06:24
00:06:25
Я ніколи не забуду того моменту,
коли ми обійнялись.00:06:37
Залишайтесь витривалими... коли боретеся з власною недосконалістю, коли довго хворієте, коли стикаєтеся з переслідуванням
-
Залишайтесь витривалими... коли боретеся з власною недосконалістю, коли довго хворієте, коли стикаєтеся з переслідуванням
Правду я пізнав ще дитиною, але
завжди мусив докладати зусиль,
щоб поводитись так, як до вподоби Єгові.
Мені нелегко стримуватись
і залишатися спокійним.
Коли я тільки приїхав в цю країну,
один брат негарно повівся зі мною
і поставився до мене непривітно.
Через це мене настільки
переповнювало почуття образи,
що коли він зателефонував,
я розмовляв з ним дуже грубо.
Мені допомогла дружина.
Вона нагадала, що і
той брат, і я — недосконалі;
що моє ставлення до нього неправильне.
Я почувався жахливо, бо розумів, що
це впливає на мої стосунки з Єговою.
Виправлення не є чимось радісним.
Було так неприємно,
коли з філіалу прийшов лист,
в якому давалися поради щодо
моєї неправильної поведінки.
Але я завжди нагадую собі,
що благословення отримуєш
тоді, коли керуєшся мудрістю Єгови.
Молитва до Єгови, біблійні принципи
і віра в те, що Єгова покерує,
дуже мені допомогли.
Як казав псалмоспівець, Єгова
«пам’ятає, що ми порох».
Бог наче промовляв до мене:
«Синку, хоча ти часто помиляєшся,
та я тебе й далі люблю.
Я буду тобою послуговуватись
і ти будеш успішним».
І це дійсно можливо.
Попри нашу недосконалість Єгова
завжди допомагав своїм служителям —
усім, від часів Авеля і дотепер.
Якось я працював з електрикою
і мене уразило струмом.
Лікар, який мене оглянув, вирішив,
що треба ампутувати кисті обох рук.
Я втратив руки.
Що ж тепер робити? Як працювати?
Як дбати про дітей, дружину?
Перше, що я попросив,— дати мені Біблію,
щоб побачити, чи зможу
перегортати сторінки.
І мені вдалося. Я так зрадів!
З часом я знову міг забезпечувати сім’ю.
Тепер я працюю малярем,
зварювальником і столяром.
Навіть можу водити машину.
Мені вдається досягати духовних
цілей у служінні Єгові.
Зокрема, служу старійшиною збору.
А найголовніше, допомагаю
сім’ї зростати духовно.
Зосередженість на духовному
допомагає не надто перейматися
фізичними обмеженнями.
Інколи я навіть про них забуваю.
Єгова мене завжди підтримує.
З моменту того трагічного
випадку я постійно відчуваю,
як Єгова через дружину і дітей,
через братів та сестер у зборі,
дає мені сил йти далі.
Якось після промови до мене підійшла
дівчинка та подарувала листа і малюнок,
де намалювала мене.
Вона подякувала і запевнила, що дуже
скоро, в Раю, Єгова дасть мені руки.
З нетерпінням чекаю часу, коли знову
триматиму в своїх долонях руку дружини,
дітей, буду носити їх на
руках і бавитися з ними.
Я переконаний — Єгова це зробить!
Мене арештували і засудили до
двох з половиною років ув’язнення
за позицію нейтралітету.
У тюрмі все було таким чужим і гнітючим.
Всі були мені незнайомі, і
я не знав, чого від них очікувати.
Я був єдиним Свідком.
Там я постійно молився, щоб
Єгова зміцнив мене і допоміг
у мирний спосіб долати будь-які
труднощі та все витримати.
Лише молитва і Боже Слово
давали мені розраду.
Але потім в мене забрали Біблію.
Та через деякий час повернули.
Мені дозволили мати літературу за однієї
умови: якщо не буду проповідувати.
Так, проповідувати заборонили, але
ж ніхто не заборонив мені говорити.
Для себе я вирішив: за будь-яких
обставин залишатись вірним.
Моя добра поведінка справляла
гарний вплив на в’язнів.
Дехто почав читати Біблію.
Часто я навіть не міг дочекатись,
коли вона до мене повернеться.
Я не вживав брудної мови
і дбав про гігієну.
Це помітили охоронці.
Одного дня офіцер сказав мені:
«Ти чистий морально і фізично, тому
хочем, щоб ти був у нас шеф-кухарем».
Так я потрапив на кухню.
Я постійно відчував підтримку Єгови.
Служіння там було просто чудовим.
В деякі місяці я проповідував
майже по 120 годин.
І загалом розповсюдив понад
сто наших публікацій.
Завдяки Єгові весь термін ув’язнення
я міг служити повночасно.
Моє серце переповнювала радість.
Мене підтримувала думка
з 1-го Петра 5:9 про те,
що з такими ж стражданнями
стикається все наше братство.
Я впевнений, що незалежно від
того, хто біля нас, де ми і що з нами,
Єгова ніколи не покине.
І ось настав день мого звільнення.
Для мами це була повна
несподіванка, бо я їй нічого не сказав.
Я ніколи не забуду того моменту,
коли ми обійнялись.
-