JW subtitle extractor

Чи ви вже підготувались?
Погодьтеся, набагато легше підготуватись
до якихось подій,
коли ми знаємо,
що вони скоро відбудуться.
Але яка ймовірність того,
що нас будуть переслідувати?
У 2 Тимофія 3:12,
вірші на сьогодні, сказано:
«Всі, хто хоче виявляти відданість Богу
і жити в єдності з Христом Ісусом,
також будуть переслідувані».
Тож це не просто може статися,
це обов’язково станеться.
А вас вже переслідували?
Напевно, кожен з нас
відчував на собі вороже ставлення
через звістку, яку ми проповідуємо.
Однак ми також пам’ятаємо,
як Єгова підтримував нас у той час.
А як Єгова допомагає нам
підготуватись до переслідувань?
У коментарі до сьогоднішнього вірша
невипадково згадуються слова з 1 Петра.
Петро написав його
близько 62—64 років нашої ери,
лише за кілька місяців до того,
як Павло написав 2 Тимофія.
Брати і сестри, яким писав Петро,
стикнулись із суворими випробуваннями,
і ситуація тільки погіршувалась.
Часами люди помилково вважали
перших християн зелотами,
які пізніше
збунтувалися проти римської влади.
Людям могло так здаватися через те,
що християни
не приносили жертв імператору
і не брали участі у язичницьких обрядах.
У 64 році нашої ери значна частина Риму
була знищена вогнем.
Ходили чутки, що у цьому був винен
імператор Нерон.
Тому він, щоб захистити себе,
звинуватив у всьому християн.
Ці події призвели до того,
що наших братів і сестер першого століття
почали жорстоко переслідувати.
Невдовзі після цього, у 66 році нашої ери,
війська Цестія Галла оточили Єрусалим.
Тож ті два натхнених листи, 1 Петра
та 2 Тимофія, були дуже своєчасними.
Вони допомогли братам підготуватися
до того, що їх чекало попереду.
В ці останні дні нас теж,
подібно до християн першого століття,
неправильно розуміють
чи навіть обмовляють
через нашу поведінку
та звістку, яку ми проповідуємо.
Тож що допоможе нам залишатися стійкими
під час суворих переслідувань,
так, як це сьогодні роблять
155 ув’язнених братів і сестер
у щонайменше семи країнах
по цілому світі?
Звернімо увагу на три поради,
які містяться в першому листі Петра.
1 Петра 3:14: не бійтеся того,
чого бояться люди, які не мають віри.
1 Петра 4:14: Єгова дає нам святий дух,
тож покладайтесь на нього.
1 Петра 5:9—14:
цінуйте одновірців і довіряйте їм.
Ви звернули увагу?
Усюди 14-й вірш, легко запам’ятати.
Прочитаймо першу пораду.
1 Петра 3:14:
«Навіть якщо вам і доведеться
постраждати за праведність,
ви будете щасливі.
Не бійтеся того, чого бояться вони,
і не тривожтеся».
Страх, як сказано в коментарі
до сьогоднішнього вірша,—
це потужна зброя в руках нашого ворога,
Сатани Диявола.
Він хоче нас залякати,
щоб ми перестали служити Єгові.
У 1 Петра 3:14 сказано:
«Не бійтеся того, чого бояться вони».
А хто — «вони»?
Ті, хто нас переслідує,
а також ті,
хто перейняв їхній спосіб мислення.
Але чого вони бояться?
Зневаги, поразки, смерті.
Це нагадує нам історію
про Давида і Голіафа,
яка записана
в 17-му розділі 1 Самуїла.
Голіаф покладався на силу,
на свій високий зріст, меч,
спис, обладунки, щити.
Та що там казати, навіть цар Саул
був дуже вражений цим.
Уся його армія понад місяць
тремтіла зі страху перед Голіафом.
Коли Саул нарешті дозволив Давиду
вийти на поле бою,
то хотів дати йому свої обладунки,
які були схожі на обладунки Голіафа.
З цього видно, що Саул теж покладався
на фізичну силу, зброю та обладунки.
Саме на те, що, на думку багатьох,
могло дати справжній захист.
Зрозуміло, що озброєний до зубів
майже трьохметровий велетень
з легкістю переміг би
юного, недосвідченого воїна,
хоч би які обладунки той одягнув.
З людської точки зору
у Давида не було жодного шансу,
але він не боявся того,
чого боялися Саул та Голіаф.
Він усвідомлював, що в тій ситуації
йому міг допомогти тільки Бог.
Давид покладався на силу,
яка перевершує людську.
Саме це потрібно робити і нам.
Цього тижня на нашому сайті
вийшла стаття про брата Віталія Ільїних.
Ось що він сказав про свій арешт:
«Чим важче в житті, тим Єгова ближчий.
Якщо Єгова допускає “вогонь”
у моєму житті,
то, як Гончар,
завжди контролює весь процес.
І навіть якщо здається,
що мені не під силу цей тягар,
то значить, настав час благати Єгову
про силу, що перевершує людську».
Наші противники
не зможуть перешкодити Єгові
допомагати нам, пам’ятати про нас
і винагороджувати нас.
Якщо ми віддані Єгові,
він вшанує нас,
дасть повну перемогу
та подарує вічне життя.
І ми не будемо боятися того,
чого бояться люди, які не мають віри.
«Я вірю в це і сумніву не маю.
Я вірю в це, мов бачу наяву».
Ось ми підійшли до другої поради.
У 1 Петра 4:14 сказано:
«Якщо вас ганьблять за Христове ім’я,
то ви [зверніть увагу] щасливі,
бо на вас перебуває дух слави,
дух Божий».
Те, що нас зневажають за Христове ім’я,
і є доказом того,
що на нас перебуває дух Божий,
а він нам дуже потрібний,
щоб усе витримати.
На сайті також згадуються
слова брата Антона Остапенка:
«У в’язниці Єгова мені
буквально показував, яким Богом він є.
І скажу вам, я в захваті!
Він став не просто Всемогутнім Богом,
а люблячим Батьком,
який по-справжньому розуміє
твої обставини
і допомагає таким способом,
про який ти навіть ще не подумав,
причому завжди своєчасно».
І дійсно, «хоч і болю через край,
за ним видніє Рай.
Справжньою надією живу».
І третя порада, яка записана
в 1 Петра 5:9—14,
заохочує нас цінувати одновірців.
Анатолій Віліткевич,
який теж був ув’язнений,
записував
у блокнот приклади людей,
які зазнавали переслідувань
у біблійні часи.
Він каже: «Я пам’ятав,
що Єгова не усував їхніх труднощів,
але водночас не покидав їх.
Це сильно зміцнювало мене».
Анатолія дуже підтримували
листи дружини.
Він каже:
«Олена вислала мені кілька фотографій
наших близьких і друзів.
Кожного вечора я розглядав їх
і згадував щось цікаве,
що відбувалося в моєму житті
з тою людиною, яка була на фото.
Це допомагало мені не думати,
що вони далеко,
а навпаки, здавалося,
що вони поруч зі мною».
Його зміцнювали
приклади вірних служителів Єгови
давнини і сьогодення.
Ми всі — одна об’єднана родина.
Ми розуміємо,
що переслідувань не уникнути.
Але як потрібно до них ставитися?
Подивімося, що про це сказав
брат Дмитро Голик:
«Практична підготовка, звісно, потрібна,
але духовна підготовка значно важливіша.
Під час переслідування головне не те,
наскільки ми спритні
чи як вміємо ховатися від гонителів,
а те, чи ми віддані Богові.
Ісус теж міг би успішно ховатися
від своїх ворогів,
але в нього не було такої мети.
Ми є його учнями, і наша мета
не в тому, щоб уникати труднощів,
а в тому, щоб гідно їх витримати».
Тож як ми можемо підготуватись
до переслідувань?
Приклади братів і сестер,
яких переслідували,
чітко показують, що служіння Єгові
не було для них лише формальністю.
Вони докладали всіх зусиль,
щоб і далі наближатися до Єгови,
цінувати й застосовувати
те, чого навчилися,
а також зміцнювати свою віру,
роздумуючи про те,
що Єгова вже допоміг їм пережити.
Тому вони не боялися того,
чого боялися люди, які не мали віри.
Вони повністю покладалися
на підтримку святого духу
та довіряли своїм братам і сестрам.
Без сумніву, якщо ми будемо
наслідувати їхній приклад,
то теж зможемо підготуватися до того,
що нас чекає попереду.

Дейвід Шейфер. Як підготуватись до переслідувань? (2 Тим. 3:12)