JW subtitle extractor

Марк Скотт. Ставте перед собою цілі, які приносять честь Єгові (1 Кор. 9:26)

Video Other languages Share text Share link Show times

У статті, з якої взято коментар
до сьогоднішнього вірша,
розповідається,
як важливо ставити цілі
і яку радість можна отримати
від їх досягнення.
Слово «ціль», яке використовується
у Грецьких Писаннях,
походить від грецького слова «скопос».
Це слово стало частиною
багатьох наукових і технічних термінів,
наприклад: мікроскоп, телескоп.
За допомогою цих приладів
можна чітко побачити щось невиразне.
Наприклад,
стрілець користується прицілом,
аби чітко побачити свою мішень.
Він не стріляє навмання,
він прагне влучити точно в ціль.
Подібно й ми
ставимо перед собою певні цілі,
адже вони допомагають
зосереджуватися на тому,
що є важливим для нас
і чого ми хочемо досягти
у своєму житті.
Апостол Павло знав,
як важливо ставити цілі.
У 1 Коринфян 9:26 читаємо:
«Тому я біжу не так,
ніби не маю мети,
і скеровую удари не так,
ніби б’ю повітря».
У примітці до цього вірша сказано:
«Християнин теж повинен завжди
мудро скеровувати свої зусилля,
пам’ятаючи про кінцеву мету —
нагороду вічного життя».
Ставлячи цілі,
ми теж наслідуємо приклад Єгови.
Це добре видно з Ефесян 3:11.
Тут читаємо:
«Згідно з його [тобто Єгови]
вічним наміром,
який він визначив щодо Христа».
У примітці до цього вірша сказано:
«Слово, перекладене як “намір”,
вказує на конкретну мету.
Воно стосується
непохитного рішення Єгови
здійснити свій початковий задум
для землі і людства,
незважаючи на бунт в Едемі».
Більшість з вас,
хто дивиться цю програму,
вже поставили перед собою цілі
і успішно їх досягли. Ви такі молодці!
Що спонукало вас поставити цілі,
аби розширити своє служіння Єгові?
Можливо, добрий приклад і підтримка
когось із ваших рідних?
Ось, наприклад, брат Джордж Янґ,
який служив місіонером
ще до школи «Гілеад».
Коли він помер,
йому було лише 53 роки.
Проте за своє життя
він встиг послужити
у щонайменше 15 країнах
на трьох різних континентах.
Три тижні тому ми з дружиною
познайомилися з його правнуком,
який служить добровольцем
на будівництві у Східній Африці,
і він вже встиг послужити у 7 країнах.
Як то кажуть,
яблуко від яблуні недалеко падає.
Як бачимо, члени сім’ї
своїм прикладом можуть заохотити нас
ставити духовні цілі.
А може, хтось
із повночасних служителів:
районний наглядач,
бетелівець чи місіонер —
так захопливо розповідав
про своє служіння,
що і вам захотілося його спробувати?
Або ж до цього нас заохотив
вірний і розсудливий раб.
Наприклад, у «Нашому служінні Царству»
за червень 1979 року була стаття
«Молоді брати, чи готові ви розпочати
цей особливий вид служіння?».
Саме завдяки їй
я поставив собі таку ціль.
Можливо, таке заохочення ви почули
у промові на регіональному конгресі?
Ви слухаєте програму,
і тут промовець ставить питання,
яке змушує вас задуматися:
«Чи могли б ви пояснити Єгові,
чому не служите повночасно?».
Дійсно, хороше питання, правда?
Також на вас могли вплинути
життєписи наших одновірців.
Коли моя дружина вивчала Біблію,
вона годинами перечитувала
старіші видання
«Вартової башти» і «Пробудись!»
з бібліотеки сестри, яка з нею вивчала.
Найбільше вона любила життєписи.
Як ми побачили,
заохочення розширити служіння
може походити з різних джерел.
Звісно, ставити духовні цілі
і досягати їх — нелегко.
Це вимагає
рішучості і самодисципліни.
І вас усіх варто похвалити,
бо ви вже так зробили.
Зрештою, кожен з нас
може заохочувати інших ставити цілі.
Ми ніколи не знаємо,
наскільки сильно на когось
може вплинути просте питання:
«Що плануєш робити
після закінчення школи?».
Або: «...коли вийдеш на пенсію?».
Іншими словами: «Які в тебе цілі?».
Звичайно, плануючи своє життя,
мудро порахувати витрати.
Проте не варто теж забувати про принцип
з Екклезіаста 11:4.
Знайдіть його, будь ласка,
у своїх Бібліях.
«Хто спостерігає за вітром,
той зерно не посіє,
і хто дивиться на хмари,
той не буде жати».
Зручної нагоди може і не бути.
Тож дійте.
Хочу розповісти вам історію
про сестру Мелінду Кіфер.
Коли їй було 24,
вона розповіла брату Расселу,
що хоче стати колпортером
(як тоді називали піонерів).
Але вона переживала, чи їй це вдасться,
бо вважала, що має ще недостатньо знань.
І її почуття можна зрозуміти,
адже на той час
вона вивчала Біблію лише один рік.
І що їй відповів брат Рассел?
«Якщо будеш чекати, поки усе вивчиш,
то так ніколи і не почнеш.
Ти навчишся всього поступово».
Саме це їй потрібно було почути.
Вона розпочала повночасне служіння
і провела у ньому 76 років,
аж поки у 1983-му
померла у віці 100 років.
Якось вона сказала: «Яка ж я щаслива,
що стала піонеркою у молодому віці
і завжди ставила справи Царства
на перше місце!».
Однак коли ми ставимо цілі,
то можемо потрапити в пастку.
Наприклад, наші цілі
можуть бути надто загальними.
Ми можемо молитись:
«Єгово, допоможи мені
стати кращою людиною,
ще краще тобі служити».
Якось дуже загально, правда?
Кажіть конкретніше:
«Єгово, ти знаєш мій запальний характер.
Допоможи мені тримати себе в руках».
Або: «Єгово, допоможи відкидати
нечисті думки»
чи «Допоможи відчувати
більше радості в служінні».
Так значно краще.
З іншого боку, наші прохання
можуть бути аж занадто конкретними.
Наприклад: «Я буду щасливим,
тільки якщо служитиму в Бетелі».
Але насправді з допомогою Єгови
ми можемо бути щасливими,
беручи участь у різних видах служіння.
Пам’ятаючи про це,
ми будемо готові прийняти
будь-яке завдання в організації Єгови.
Також варто проаналізувати:
«А чи не прагну я лише
якогось становища в організації?».
У 1 Тимофія 4:15 сказано,
що наш поступ має бути явним для всіх.
Але чи Павло має на увазі,
що наш поступ видно лише тоді,
коли ми виконуємо якісь особливі завдання:
служимо старійшиною, є наглядачем відділу
чи виголошуємо промови на конгресах?
Служителі збору, стати старійшиною —
це дуже хороша ціль.
У 1 Тимофія 3:1 сказано:
«Якщо чоловік прагне бути наглядачем,
то бажає доброго діла».
Але служити старійшиною —
це не тільки навчати інших,
виголошувати промови
і тішитися оплесками аудиторії.
Це насамперед пастирська праця.
Це означає
уважно вислуховувати пригнічених,
бути доступним для інших,
навіть коли це не дуже зручно,
відвідувати хворих,
а також виправляти мислення того,
хто згрішив,
навіть якщо він відкидає таке виправлення
чи обурюється на нас через це.
У контексті Павло пояснює,
що він має на увазі,
коли говорить про поступ.
Прочитаймо про це у 1 Тимофія 4:12:
«Будь для вірних прикладом у мові,
поведінці, любові, вірі й чистоті».
Погодьтеся, ці риси дуже цінні.
А в Ефесян 4:13 міститься заохочення
стати «дорослою людиною,
досягнувши повноти зрілості Христа».
У примітці до цього вірша сказано:
«Кожен християнин повинен
докладати зусиль, щоб стати зрілим».
Духовно зрілим.
Єгова дуже радіє,
коли бачить, що ми ставимо цілі,
які свідчать
про нашу любов до нього.
Тож нехай усі ваші цілі
сприяють освяченню імені
нашого небесного Батька, Єгови.