JW subtitle extractor

Сьогодні
в коментарі з «Вартової башти»
згадується приклад Йосипа,
сина Якова.
Ця біблійна історія містить для нас
важливий урок про каяття.
Ми розглянемо такі запитання:
що таке справжнє каяття?
І як Єгова винагородить тих,
хто його виявляє?
Для справжнього каяття
потрібно зробити два кроки.
По-перше, той, хто кається, має визнати,
що його вчинок був неправильний,
і, по-друге, не повторювати його.
Більше про ці два кроки
ми дізнаємось з історії Йосипа
та його братів.
Яків дуже любив свого сина Йосипа.
А як ставилися до Йосипа
його брати?
В 37-му розділі книги Буття
тричі згадується про те,
що вони ненавиділи Йосипа.
Ця ненависть була дуже сильною.
Одного разу, коли Йосип та його брати
були далеко від дому
і поряд не було батька,
вони використали цю ситуацію
і вкинули його у глибоку яму.
Пізніше Юда запропонував
продати Йосипа в рабство.
На той час Йосипу було лише 17 років.
В Єгипті Йосип був рабом, потім — в’язнем
і зрештою могутнім правителем.
Розгляньмо детальніше час,
коли він був правителем.
В цей період Яків та його сім’я
жили в Ханаані
й у тому краї панував голод.
Тому Яків послав своїх синів до Єгипту,
аби вони купили їжу.
Коли Йосип побачив своїх братів,
то впізнав їх,
але вони не впізнали його.
Навіть коли вони прийшли вдруге і втретє,
то все одно не впізнали свого брата.
Йосипу було дуже боляче
бачити своїх братів.
Як відреагував Йосип,
коли вони побачилися вперше?
Він заплакав.
Як Йосип зреагував,
коли вони побачилися вдруге?
Він «дав волю сльозам».
А як зреагував,
коли вони зустрілися втретє?
Він заплакав.
Чому Йосип не уникав зустрічей з братами,
хоча йому було боляче?
Він прагнув дізнатися,
чи його брати розкаялися.
Як ми вже згадували,
каяття складається з двох етапів,
і перший із них —
визнати свою провину.
Чи брати Йосипа визнали свій гріх?
З Буття 42:21 видно, що так.
Прочитаймо цей вірш та подивімось,
що саме сказали його брати.
«І вони сказали один одному:
“Це точно кара за те, що ми так повелися
з нашим братом [тобто з Йосипом].
Коли він просив змилосердитися над ним,
ми не слухали,
хоч і бачили його страждання.
Саме тому на нас спало все це лихо”».
У цих словах відчувався глибокий жаль.
Вони зробили перший крок до каяття,
визнавши свій гріх.
А як щодо другого кроку?
Чи брати Йосипа
зійшли з неправильного шляху
і змінили свою поведінку?
Як Йосип переконався в тому,
що його брати змінилися?
Він ретельно підготувався до того,
що робитиме далі.
Звичайно, Йосип
не міг повернутися назад у часі,
але він міг створити обставини,
які б дуже нагадували ситуацію,
що відбулася понад 20 років тому.
А що саме зробив Йосип?
Він спричинив ситуацію,
через яку його брати
могли опинитися
у єгипетській в’язниці.
І, щоб уникнути цього,
вони мусили віддати одного з них,
віддати брата в рабство.
І щоб ця ситуація
максимально нагадувала ту,
що була 20 років тому,
це мав бути той син,
якого Яків любив найбільше.
Тобто Йосип хотів змусити своїх братів
привести Веніямина в Єгипет.
Чому саме його?
Веніямин був улюбленою дитиною.
Яків любив його так само сильно,
як і Йосипа.
Отже, згідно з планом,
Веніямин мав опинитися в ситуації,
схожій до тої,
в якій колись був Йосип.
Те, як поведуться
10 братів у цій ситуації,
мало показати Йосипу,
чи справді вони розкаялися за ті вчинки,
які зробили в минулому.
Тоді Йосип перейшов
до останнього етапу свого плану.
Перед тим
як сини Якова вирушили в Ханаан,
Йосип наказав підкинути Веніямину
срібну чашу.
А коли вони вже були в дорозі,
Йосип послав свого слугу їх наздогнати
та обшукати речі всіх його братів.
Можемо собі уявити,
як налякалися його брати,
коли чашу знайшли в сумці Веніямина.
Тепер їм доведеться повернутися назад,
до єгипетського правителя.
Але що вони йому скажуть?
Тут варто зауважити, що 20 років тому
саме Юда запропонував братам
продати Йосипа у рабство.
Цікаво, що цього разу
саме Юда переконав батька
відпустити Веніямина у Єгипет.
А що тепер зробить Юда?
Цього разу він повівся мужньо
і взяв на себе відповідальність
говорити з Йосипом від імені всіх братів.
Його слова записані в книзі Буття 44:16:
«Що скажемо нашому панові
і як перед ним виправдаємось?
Чим доведемо, що ми праведні?
Правдивий Бог
виявив провину твоїх рабів.
Відтепер ми раби нашого пана —
і ми, і той, у кого знайшли чашу».
Цими словами Юда запропонував,
щоб усі 11 братів стали рабами.
Але це було не те, чого хотів Йосип.
В Буття 44:17
читаємо, що він відповів Юді:
«Ні, цього не буде! Моїм рабом стане той,
у кого знайшли чашу,
а всі інші можуть повертатися з миром
до свого батька».
Тож Йосип дав можливість Юді
та 9 своїм братам
повернутися додому за однієї умови,
що Веніямин залишиться в Єгипті як раб.
В цей момент Юда наважився
не погодитися з єгипетським правителем
і виголосив довгу промову.
І це була найдовша промова,
записана в книзі Буття.
Він завершив свою промову словами,
які записані у Буття 44:33:
«Прошу, мій пане, дозволь мені
стати твоїм рабом замість хлопця,
щоб він міг повернутися з братами.
Бо як я зможу повернутися без хлопця
і дивитись на горе свого батька?».
Тож, як бачимо з цих слів, Юда попросив,
аби замість Веніямина рабом став він.
Цим він показав, що змінився.
Він уже не той Юда,
яким був 22 роки тому.
Юда виявив справжнє каяття.
Тож перевірка була завершена,
і Йосип виявив своїм братам,
ким був насправді.
Чого ми вчимося
з цієї зворушливої історії?
Чи Єгова винагороджує тих,
хто виявляє щире каяття?
Звісно, адже Єгова
покерував подіями таким чином,
що Юда став прародичем Месії.
Яка ж чудова нагорода
за справжнє каяття!
Як це стосується нас?
Усі ми робимо помилки
і тому потребуємо милосердя Єгови.
Як же приємно знати,
що Єгова охоче пробачає нам,
коли ми справді щиро каємося,
а саме: визнаємо гріх
і більше його не повторюємо.

Германус ван Зельм. Що таке справжнє каяття? (Бут. 44:16)