JW subtitle extractor

Сьогодні найважливіший день у році.
Ми всі разом будемо відзначати
Спомин смерті Ісуса Христа,
нашого Господа і Спасителя.
Хоч би де та в яких обставинах ви були,
нехай вас переповнює радість,
адже ви глибоко цінуєте
два найвизначніших вияви любові.
Сьогодні, під час відзначення
Господньої вечері,
ми з вами
більше пороздумуємо про це.
А зараз розгляньмо
сьогоднішній денний вірш.
Його прочитає брат Крістофер Мейвор.
День Спомину. Четвер, 2 квітня.
«Не лякайся, мала отаро,
бо вашому Батькові було до вподоби
дати вам Царство» (Луки 12:32).
В цьому ранковому поклонінні
ми поговоримо про малу отару.
Ісус звертався до неї.
Його слова наповнені глибоким змістом.
Тому зараз ми розглянемо п’ять запитань,
які стосуються малої отари.
Перше: хто є малою отарою?
В Луки 12:32 Ісус сам відповів
на це запитання.
Прочитаймо разом:
«Не лякайся, мала отаро,
бо вашому Батькові було до вподоби
дати вам Царство».
Ми бачимо, що Ісус звертався до тих,
хто буде правити разом з ним
у небесному Царстві.
Чому він сказав,
що вони — мала отара?
Це друге запитання.
У 5-му розділі Об’явлення
теж згадуються ті,
хто буде царювати з Ісусом.
Прочитаємо 9-й і 10-й вірші:
«Вони співали нову пісню:
“Достойний ти взяти сувій
і зняти з нього печатки,
бо ти був заколений
та кров’ю своєю купив для Бога людей
з усіх племен, мов, народів і націй.
Ти сформував з них царство
та зробив їх священиками нашого Бога,
і вони царюватимуть над землею”».
У 9-му розділі чітко говориться,
що завдяки своїй жертві
Ісус купив для Єгови «людей
з усіх племен, мов, народів і націй».
А в 10-му сказано,
що вони будуть священниками
і царюватимуть над землею.
Та все ж питання залишається відкритим:
чому вони є малою отарою?
У 14-му розділі Об’явлення
читаємо про ту ж групу людей,
яка куплена із землі,
щоб правити разом з Ісусом.
Цікаво, що в цьому розділі
міститься одна дуже важлива деталь.
Прочитаймо разом
1-й і 3-й вірші 14-го розділу:
«Тоді я глянув і побачив,
що на горі Сіон стоїть Ягня,
а з ним — 144 000.
На їхніх чолах написане його ім’я
та ім’я його Батька.
Вони співають ніби нову пісню
перед престолом,
чотирма живими істотами
і старійшинами.
Цієї пісні не міг навчитися ніхто,
крім 144 000, куплених із землі».
Мабуть, ви здогадалися,
на чому я хочу наголосити.
Біблія повідомляє число тих,
хто буде куплений із землі,— 144 000.
То чому Ісус назвав їх малою отарою?
На перший погляд,
це доволі велике число.
Але, погодьтеся,
насправді це зовсім небагато,
якщо порівняти з кількістю людей,
які живуть на землі сьогодні
(понад 8 мільярдів).
Але чому ж Єгова
вирішив, що у небі з Ісусом
буде правити обмежена кількість людей,
як-от 144 000?
Наведу вам простий приклад.
Сьогодні близько 190 країн світу
мають певний вид парламенту,
який складається
з представників їхніх країн.
Як думаєте, яка загальна кількість людей
працює у цих 190 парламентах?
Приблизно 46 000.
Цікавий факт, правда?
Відносно невелика група осіб
представляє інтереси 8 мільярдів людей.
Уявляєте? Тож хіба не логічно,
що Бог вибрав правити з його Сином
обмежену кількість людей
з усіх племен, мов, народів і націй?
Ми не маємо жодного сумніву,
що вибір Єгови буде бездоганним.
Це підводить нас до наступного питання
про малу отару:
за якими критеріями Єгова обирає
цих людей —
за суспільним чи матеріальним становищем
або родинними зв’язками?
У Божому Слові міститься
чітка відповідь.
Прочитаймо 1 Коринфян 1:26—29.
Там написано:
«Брати, ви по собі бачите,
що Бог покликав
не багато мудрих з людського погляду,
не багато сильних
і не багато тих,
хто знатного походження,
але Бог вибрав безглуздих світу,
щоб засоромити мудрих,
і слабких світу,
щоб засоромити сильних.
Також Бог обрав тих,
хто незначний у світі
і на кого дивляться звисока,
кого вважають нічим,
аби знищити тих, кого вважають кимсь,
щоб ніхто не вихвалявся перед Богом».
Який робимо висновок?
До малої отари Єгова обирає
не заможних чи відомих
і не тих, у кого впливові родичі.
Для нього важливо,
якою є людина всередині.
Він цінує тих, хто має смирення,
віру і бажання служити.
А те, що до малої отари Єгова вибрав
простих, звичайних людей,
ще більше звеличує його мудрість.
Він може довершити
свій грандіозний намір,
послуговуючись простими,
смиренними і вірними служителями.
Ми добре знаємо,
що «Бог пихатим противиться,
а смиренним виявляє
незаслужену доброту».
Як бачимо, ті, кого Єгова обрав
до малої отари,
не мають підстав пишатися собою
чи вважати себе кращими за інших.
Тепер наступне питання:
які благословення завдяки малій отарі
матимуть усі ті, хто житиме на землі?
У 21-му розділі Об’явлення
144 000 зображено як небесне місто,
Новий Єрусалим.
В 9-му вірші
їх названо «дружиною Ягняти».
Тепер прочитаємо з 2-го по 4-й вірші:
«Також я побачив святе місто,
Новий Єрусалим,
що сходив з неба від Бога
й був приготовлений, немов наречена,
яка прикрасила себе
для майбутнього чоловіка.
Тоді я почув з престолу гучний голос:
“Ось намет Бога з людьми,
і він житиме з ними.
Вони будуть його народом,
і сам Бог буде з ними.
Він витре кожну сльозу з їхніх очей,
і вже не буде ні смерті, ні жалоби,
ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло”».
Хіба ж це не чудово?!
Більше не буде гірких сліз, не буде болю
і навіть смерті не буде.
Помазані християни невимовно радітимуть,
коли, співпрацюючи з Ісусом,
зливатимуть на усе людство
рясні благословення.
Лише уявіть, як буде чудово,
коли жодна людина на землі
не буде заплямована
успадкованим від Адама гріхом.
Тоді все людство стане досконалим
та повністю примириться з Єговою.
І зрештою останнє запитання:
які сьогодні стосунки між тими,
хто належить до малої отари,
і тими, хто має надію
жити вічно в раю на землі?
Прочитаймо Івана 10:16.
Ісус сказав:
«Я маю також інших овець,
які не належать до цієї кошари.
Я повинен привести їх теж.
Тоді вони слухатимуться мого голосу,
і буде одна отара й один пастир».
Тож яка відповідь?
Єгова об’єднав
тих, хто має небесну надію,
і тих, хто має земну надію,
в одну отару,
а її Пастирем є Ісус Христос.
Сьогодні ввечері, коли зберемось,
щоб відзначити Господню вечерю,
ми не побачимо двох окремих груп.
Це правда, що лише мала отара
буде їсти хліб і пити вино.
Але попри це завдяки Єгові
між усіма присутніми
пануватиме дивовижна єдність.
Люди всіх рас, націй і мов
зберуться як одна об’єднана отара,
щоб виразити свою глибоку вдячність
за все, що зробили для нас Єгова
і його улюблений Син, Ісус Христос.
А зараз прочитаємо коментар до вірша.
«Під час Господньої вечері
Ісус дав апостолам прісний хліб,
сказавши: “Це означає моє тіло”.
Потім він дав їм вино і пояснив,
що воно символізує “кров угоди”.
Нова угода була укладена
“з нащадками [духовного] Ізраїля”,
тобто з тими, хто правитиме
“в Божому Царстві”.
Те, що Ісус сказав
під час Господньої вечері,
стосується “малої отари”.
Першими в цю невелику групу
увійшли Ісусові вірні апостоли,
які були присутні з ним
у горішній кімнаті.
Саме ці люди отримають місце з Ісусом
у небесному Царстві».
Дякую, Крісе.
Тепер послухаймо біблійний уривок,
призначений на сьогодні.
Він складається з окремих віршів
з усіх чотирьох Євангелій.
«А в перший день Свята прісного хліба
учні підійшли до Ісуса і сказали:
“Де нам приготувати для тебе
пасхальну вечерю?”
Він же відповів:
“Ідіть у місто до такого-то чоловіка
і скажіть:
«Учитель говорить:
“Визначений для мене час близький.
Я святкуватиму Пасху з учнями
у твоєму домі”»”.
Тож учні зробили так, як Ісус наказав,
і приготували все для пасхальної вечері».
«А в перший день Свята прісного хліба,
коли за звичаєм приносили
пасхальну жертву, учні запитали Ісуса:
“Де нам приготувати для тебе
пасхальну вечерю?”
Тоді він вибрав двох учнів і сказав їм:
“Ідіть у місто.
Коли побачите там чоловіка,
який нестиме глек з водою, підіть за ним.
Він має ввійти до одного дому.
Зустрівши господаря, скажіть йому:
«Учитель запитує: “Де гостьова кімната,
в якій я міг би спожити з учнями
пасхальну вечерю?”»
Він покаже вам велику горішню кімнату,
в якій є все необхідне.
Там і приготуйте усе для нас”.
Учні пішли до міста,
і там все було так, як він говорив.
Тож вони приготували
все для пасхальної вечері».
«І ось настав
день Свята прісного хліба,
коли належало приносити
пасхальну жертву.
Тож Ісус відіслав Петра та Івана,
кажучи:
“Ідіть приготуйте для нас
пасхальну вечерю”.
Вони ж запитали його:
“Де нам приготувати її?”
Він їм відповів:
“Коли увійдете в місто,
то зустрінете чоловіка,
який нестиме глиняний глек з водою.
Йдіть за ним у дім, куди він увійде.
А власникові дому скажіть:
«Учитель запитує:
“Де гостьова кімната,
в якій я міг би спожити з учнями
пасхальну вечерю?”»
Цей чоловік покаже вам
велику горішню кімнату,
в якій є все необхідне.
Там і приготуйте вечерю”.
Учні вирушили туди,
і там все було так, як він говорив.
Тож вони приготували все
для пасхальної вечері».
«Ісус знав ще перед Пасхою,
що надійшла його година
залишити цей світ і піти до Батька,
і оскільки він любив своїх,
які були у світі,
то продовжував любити їх до кінця.
Під час вечері,
коли Диявол уже вклав
у серце Юди Іскаріота,
Симонового сина,
намір зрадити Ісуса,
Ісус, знаючи,
що Батько все віддав у його руку
і що він прийшов від Бога
й до Бога йде,
встав з-за столу,
відклав убік своє вбрання
і, взявши рушник, оперезався ним.
Потім Ісус налив у таз води
й почав мити учням ноги
та витирати їх рушником,
яким був оперезаний».
«Нехай ваші серця не тривожаться.
Вірте в Бога і в мене вірте.
У домі мого Батька є багато осель.
Якби було інакше, я б вам сказав,
адже я йду приготувати вам місце.
А коли піду та приготую вам місце,
то повернуся й прийму вас до себе,
щоб ви були там, де я».
Усі, хто слухає це ранкове поклоніння,
будь ласка, зробіть усе від вас залежне,
щоб бути присутніми
на відзначенні Спомину Ісусової смерті.
Навіть якщо
ви давно не відвідували зібрань
або якщо ви вилучені зі збору,
будь ласка, не вагайтесь.
Докладіть усіх зусиль, щоби прийти.
Так ви покажете, що цінуєте
все те, що Єгова та Ісус зробили для вас.
Нехай Єгова вас благословляє,
дорогі брати і сестри
та всі, хто слухає цю програму.
І не забувайте:
ми вас усіх дуже любимо!

Ранкове поклоніння в день Спомину (2026 рік). Марк Сандерсон. Мала отара та великий натовп об’єднані любов’ю (Луки 12:32)