JW subtitle extractor

Як Божі служителі,
ми не хочемо покладатися
на людську мудрість,
особливо коли стикаємося
з випробуваннями віри.
Як говориться в коментарі
до сьогоднішнього вірша,
коли ми дивимось на справи
з людського погляду,
то випускаємо з уваги
погляд Єгови і його принципи.
Зазвичай ми готові до того,
що Сатана буде
спричиняти переслідування,
різні випробування віри
і чинитиме нам опір.
Ми знаємо,
як поводитися в цих ситуаціях
і які принципи застосовувати.
Як сказано в 1 Петра 3:15,
ми завжди готові
«виступити на захист своєї надії
перед кожним,
хто вимагатиме її обґрунтування».
Ми не є самовпевненими
і не вважаємо себе мудрішими за інших.
Ми просто покладаємось
на керівництво і мудрість від Єгови.
У Прислів’я 3:5 є заохочення:
«Надійся на Єгову всім своїм серцем,
а на власне розуміння не покладайся».
Надія на Єгову допоможе нам уникати
зіпсованого мислення цього світу,
яке часто спонукує керуватися емоціями
і плотськими бажаннями.
А що робити, коли напад Сатани
не такий очевидний —
коли він походить не від когось чужого,
а від наших рідних?
Емоційний тиск з боку родичів
часто застає зненацька,
особливо коли в нас
і так є серйозні труднощі.
Ми можемо і не підозрювати,
що випробовується наша віра.
Може здаватися,
що це просто сімейні непорозуміння
і через це нам так важко емоційно.
Єгова розуміє,
що нам доводиться відчувати,
тому у своєму Слові
він помістив приклади тих,
хто стикався з емоційним тиском
і залишився вірним.
Не можемо не згадати приклад Йова.
Ми знаємо його
як вірного Божого служителя,
який зазнав неймовірних страждань.
Але особливо болючим ударом
для нього стали слова дружини.
Звісно, вони обоє пережили
неймовірне горе і зазнали багатьох втрат.
Знайдіть у своїх Бібліях Йова 2:9.
Подивімося, що сказала виснажена горем
дружина Йова після всього пережитого:
«Ти й досі так сильно тримаєшся
своєї непорочності?
Прокляни Бога і помри!».
Навряд чи вона хотіла
завдати йому ще більшого болю.
Це були слова жінки,
яку охопив глибокий відчай.
Йов отримав удар не від ворога,
а від рідної людини.
Та, кого він любив,
спонукувала його опустити руки.
Чи ви коли-небудь стикалися
з чимось подібним?
Наприклад, коли хтось із батьків
потрапив у лікарню чи помер,
всі горюють,
емоційні рани ще дуже свіжі.
І тут хтось з рідних,
брат чи сестра наприклад, каже таке:
«Треба було частіше приїжджати».
Або: «Ти думаєш про своє служіння більше,
ніж про власну сім’ю».
Такі слова від тих, кого ми любимо,
завдають сильного болю.
Ми можемо задумуватись:
«Чому ж вони так кажуть?
Якби ж вони знали, як мені боляче,
що я не міг бути поряд стільки,
скільки хотілось би.
Скільки в мене було безсонних ночей,
як я переживав
і як часто молився про цю ситуацію».
В такі моменти сильні емоції
можуть затьмарити наш здоровий глузд.
На жаль, Йов відчував тиск
не лише з боку дружини.
Великого пригнічення йому також
завдали слова його трьох приятелів.
Еліфаз натякав,
що Йов зробив щось не те,
Цофар порадив йому не грішити,
а Білдад навіть заявив, що діти Йова
загинули через свої гріхи.
Вони висловлювали власні думки,
в яких не було ні правди,
ні любові до Йова.
Пізніше Єгова навіть промовив
до Еліфаза слова, записані в Йова 42:7:
«Запалав мій гнів на тебе
і двох твоїх приятелів,
бо ви не говорили про мене правди,
як мій слуга Йов».
Замість того щоб допомогти,
вони лише завдавали болю.
Сьогодні ми можемо почути щось подібне
не від так званих друзів,
а від родичів,
які не поділяють наших переконань.
Можливо, ви провели багато років
у певному виді служіння,
а тепер ваше призначення завершується
і ви з молитвою обдумуєте,
який вид повночасного служіння
обрати далі.
Але замість підтримки ви чуєте:
«Хіба ти ще не наслужився?
Може, вже досить?
Пора вже подумати про майбутнє,
трохи підзаробити».
Вони не розуміють духовних речей
і того, чому ми присвячуємо життя
служінню Єгові.
Все ж через їхні слова ми можемо
засумніватися у своїх рішеннях,
особливо тоді,
коли ми й так емоційно вразливі
через кардинальні зміни
в нашому житті.
Мислення наших родичів,
як і Йовових приятелів,
відображає
людську, а не Божу мудрість.
Якщо ми будемо слухати їх,
то можемо поступово перейняти
їхнє мислення.
Саме це криє в собі приховану небезпеку
і може застати нас зненацька.
Емоційний тиск, якого Йов зазнав
з боку дружини і приятелів,
не змусив його поступитися.
Він залишився вірним Єгові,
хоча й не розумів причини своїх страждань.
Тож чого нас вчить приклад Йова?
Розгляньмо три уроки.
Перший урок: нехай нашими діями
керує не людська мудрість
чи наші емоції, а мудрість від Єгови.
Коли вбита горем дружина Йова
спонукувала його здатись,
він не розізлився на неї
і не відповів різко.
Він спокійно нагадав їй,
що покладається на Єгову.
Прочитаймо його слова в Йова 2:10:
«А він відповів їй:
“Ти говориш як нерозумна жінка.
Хіба ми повинні приймати
від правдивого Бога тільки добре
і не приймати поганого?”
При всьому цьому
Йов не згрішив своїми устами».
Йов розумів, що його дружина
говорила так через розпач.
Він не сперечався, не ображав її,
не покладався на людську мудрість
і не піддавався емоціям,
а спокійно пояснив свою позицію.
Подібно коли той, кого ми любимо,
дуже засмучений
і через це говорить нерозумно,
ми хочемо відповідати по-доброму,
не реагувати на різкі слова,
а показати, що ми покладаємось на Єгову
і дуже любимо цю людину.
Другий урок: виявляймо відданість,
навіть коли не розуміємо,
чому в нашому житті
відбуваються певні зміни чи події.
Приятелі Йова
опирались на людську мудрість,
коли неправдиво звинувачували його.
Звичайно, через горе у нього були
моменти слабкості,
коли він говорив безумні слова.
Але попри все він не переставав
бути вдячним за турботу Єгови.
Звернімо увагу на те, що він сказав.
Йова 10:12:
«Дарував ти мені життя та віддану любов
і турботливо оберігав мій дух».
Коли він це говорив,
то ще не знав причини своїх страждань.
Хоча Йов був
емоційно і фізично виснажений,
він і далі покладався на Єгову.
У відповідь на слова звинувачення
він розповідав про свою любов до Єгови.
Йов був вдячний за все,
що отримав від нього.
Подібно і нам
може бути емоційно важко,
коли наше призначення змінюється
і невіруючі родичі тиснуть на нас.
Як нам наслідувати Йова?
Наприклад, виявляти любов до Єгови
і вдячність за все добро,
яке він зробив для нас.
Пам’ятайте: невіруючі родичі
не завжди розумітимуть,
чому духовні справи
займають перше місце в нашому житті.
Але для Єгови
наше служіння дуже цінне.
І третій урок,
який ми беремо з прикладу Йова:
важливо терпеливо чекати
на відповідь від Єгови.
Йов залишався вірним Богові,
хоча й не знав, чому страждає.
Звернімо увагу
на його слова в Йова 19:25.
Отже, Йова 19:25: «Адже я добре знаю,
що викупник мій живий,
він прийде потім і встане над землею».
Цікаво, що випробування Йова
тривали декілька місяців,
можливо, навіть до року.
Але, як видно з цих слів,
він був впевнений,
що Єгова визволить його,
адже він є цінним у Божих очах.
Йов залишався витривалим
і терпеливо чекав на Єгову.
Коли змінюються наші обставини,
завершується призначення
або ми переживаємо горе
через втрату близької людини,
потрібен час,
щоб життя знову налагодилось.
Тож наслідуймо Йова:
чекаймо на Єгову.
Ми можемо бути впевнені:
Єгова бачить нашу відданість,
нашу витривалість і нашу вірність.
Приклад Йова показує, що емоційний тиск,
особливо від когось із близьких,
може стати одним
з найбільших випробувань нашої віри.
Але він також показує, що нам під силу
залишитись відданими Єгові
навіть за найважчих обставин.
Саме в такі моменти важливо покладатись
не на власне мислення,
керуватися мудрістю від Єгови,
а не своїми емоціями,
залишатися відданими,
навіть коли не все розуміємо,
і чекати на Єгову, пам’ятаючи,
що він бачить і цінує нашу витривалість.
Тоді Єгова обов’язково благословить нас
так само, як Йова.

Пітер Прайс. Залишайтесь відданими попри емоційний тиск (Йова 2:9, 10)