JW subtitle extractor

Спершу хочу прочитати вам
одне цікаве запрошення.
Воно було надруковане
у «Вартовій башті» за 1 квітня 1935 року,
у статті за назвою «Конгрес»:
«“Вартова башта”
знову нагадує своїм читачам
про конгрес Свідків Єгови
і Йонадавів,
який пройде у Вашингтоні
з 30 травня по 3 червня 1935 року.
Ми надіємося,
що багато з останку та Йонадавів
зможуть прибути на цей конгрес.
До цього часу не дуже багато Йонадавів
мали привілей приходити на конгреси.
І цей конгрес у Вашингтоні може бути
великою потіхою та користю для них».
Інтригує, правда?
Але виникають деякі запитання:
хто такі Йонадави?
Чому для них цей конгрес
буде великою потіхою і користю?
І, зрештою, як конгрес,
який відбувся майже 90 років тому,
проливає світло на слова,
які ми читаємо сьогодні
в Об’явлення, 7-му розділі? З’ясуймо.
До 1935 року ми думали, що спасіння
отримають три групи людей.
Перша група — це 144 000,
про яких ми читаємо в Об’явлення 7:1—8.
На той момент ми вже розуміли,
що це група помазаних християн,
які правитимуть з Ісусом на небі.
Друга група — це люди,
які мають надію жити вічно тут, на землі.
У «Вартовій башті» за 1932 рік
наводилась цікава паралель.
Людей із земною надією
порівнювали з Єгонадавом,
слугою царя Єгу.
Чому? Бо він також
підтримував помазанця Єгови.
Тому з 1932 року
цю групу називали Йонадавами.
Але лише в 1934 році,
за рік до конгресу у Вашингтоні,
у «Вартовій башті» було пояснено,
що вони теж повинні присвячувати
себе Єгові і охрещуватися.
До того моменту
їх до цього не заохочували.
Отже, ми згадали дві групи:
144 000 і Йонадави.
Хто ж тоді був третьою групою?
Це був великий натовп.
Про нього ми читаємо
в 7-му розділі книги Об’явлення,
починаючи з 9-го вірша.
Подивімося,
як Іван описав цю групу людей.
А ілюстрація, яка буде на екрані,
допоможе нам краще це уявити.
Об’явлення 7:9. Іван пише:
«Далі
[тобто після того, як він побачив 144 000]
я глянув і побачив великий натовп людей,
якого ніхто не міг порахувати».
Як бачимо, на відміну від 144 000,
цих людей настільки багато,
що їх ніхто не міг порахувати.
Вони належать до різних
«націй, племен, народів та мов».
Де вони? Стоять
«перед престолом та Ягням».
У що вони вдягнені?
«В довге біле вбрання».
А в руках вони тримають
пальмове листя.
Вони голосно вигукують:
«Спасінням ми завдячуємо нашому Богові,
який сидить на престолі, та Ягняті».
Яке вражаюче видіння!
Їхній білий одяг свідчить про те,
що вони залишились
незаплямованими світом.
А тим, що в руках вони тримають
пальмове листя,
вони показують, що визнають Ісуса
Царем, якого призначив Єгова.
Вони віддані Ісусу
та розуміють, що своїм спасінням
завдячують Єгові та Ягняті.
Тепер подивімося, що написано далі,
у 13-му вірші.
Прочитаймо разом цей уривок.
Об’явлення 7:13:
«Тоді один зі старійшин
промовив до мене:
“Хто ці люди,
одягнені в біле довге вбрання,
і звідки вони прийшли?”
І я відразу відповів йому:
“Мій пане, ти ліпше знаєш”.
А він сказав мені:
“Це ті, хто пережив велике лихо.
[Це, власне, слова
із сьогоднішнього вірша].
Вони випрали свій одяг
та вибілили його в крові Ягняти.
Тому вони стоять перед престолом Бога
та день і ніч служать йому в його храмі.
І той, хто сидить на престолі,
розтягне над ними свій намет”».
Питання: з кого складається
цей великий натовп, який побачив Іван?
Роками це питання
дуже хвилювало братів і сестер.
Дослідники Біблії на той час вважали,
що це другорядний небесний клас.
Чому? Тому що вони стояли перед
престолом Бога та Ягням.
Хм, не сиділи, а стояли.
Тому вважалося, що це ті, хто був
не таким слухняним і вірним Богові,
як 144 000 помазанців.
Чи було правильним таке розуміння?
Це прояснилося у 1935 році
на тому самому конгресі у Вашингтоні.
В п’ятницю, 31 травня,
брат Рутерфорд виголосив промову
за назвою «Велика громада».
У цій промові брат Рутерфорд
пояснив,
що якогось другорядного небесного класу
взагалі не існує.
Брати зрозуміли,
що великим натовпом були ті,
кого тоді називали Йонадавами.
Це була захоплива новина,
адже тепер стало зрозуміло,
що ті, з кого складався великий натовп,
були такими ж вірними
та відданими Богові служителями,
як і помазанці.
Кульмінаційним став момент,
коли брат Рутерфорд
звернувся до присутніх, сказавши:
«Всіх, хто має надію жити вічно на землі,
прошу встати».
За словами одного очевидця,
більше 10 000 присутніх
підвелися зі своїх місць.
Це було неймовірно!
Потім брат Рутерфорд проголосив:
«Дивіться, ось великий натовп».
Одна сестра сказала:
«Спочатку запала тиша,
потім почулися радісні вигуки,
і зрештою
залунали гучні і довгі оплески».
Конгрес відбувся багато років тому,
але його вплив відчутно і досі.
Саме після нього проповідницька праця
набрала ще більших обертів.
Одна сестра
сказала, що бажання проповідувати
розгорілося зі ще більшою силою.
Вони повернулися додому
і з запалом почали шукати щирих людей,
які би теж приєдналися
до великого натовпу.
Також після цього конгресу
дехто з тих, хто раніше споживав хліб
і вино на Спомині, перестав це робити.
Чому? Вони зрозуміли, що їх чекає
вічне життя тут, на землі,
і були вдячні за те,
що для них приготував Єгова.
Крім цих змін, відбулися ще деякі.
До 1935 року
всі публікації були розраховані
в основному
на помазаних братів і сестер.
А після конгресу «Вартову башту»
та іншу духовну поживу
почали готувати так,
аби користь могли отримувати й інші вівці.
Завдяки цьому помазанці та велика отара
служать Єгові як єдина сім’я.
Ми бачимо, як сповнюються слова Ісуса,
записані в Івана 10:16:
«Я маю також інших овець,
які не належать до цієї кошари
[тобто до помазанців].
Я повинен привести їх теж.
Тоді вони слухатимуться мого голосу,
і буде одна отара й один пастир».
Яка ж це честь —
бути частиною сім’ї Єгови
і слухатися голосу
нашого доброго Пастиря
та вірного і розсудливого раба,
якого він призначив!
Брат Роберт Саймонс-старший,
який побував на тому конгресі,
розказав що він відчув, коли зрозумів,
що є частиною великого натовпу.
Він радів,
подібно як люди на цій ілюстрації.
Він сказав: «Я був у такому захваті,
що коли їхав з конгресу у свій готель,
то підходив практично до кожного
в трамваї і казав:
“Я частина великого натовпу!
Я у великому натовпі!”».
Для такої радості
у нього дійсно були підстави.
Вони є і в нас.
Адже Єгова для всіх нас
приготував прекрасне
і захопливе майбутнє.
З наближенням Спомину
в нас є можливість
більше роздумувати над надією,
яку маємо,
і радіти, незалежно від того,
чи ми помазанці,
чи великий натовп,
який переживе велике лихо.

Сет Гаєтт. «Дивіться, ось великий натовп!» (Об’яв. 7:13, 14)