JW subtitle extractor

Вступ до книги Левіт.
Книгу Левіт написав Мойсей
1512 року до н. е. в пустелі Сінай.
В основу назви цієї книги
лягла назва племені Левія.
Однак вона була написана не лише
для левітів, але й для цілого
ізраїльського народу.
Книга Левіт охоплює приблизно
один місяць та описує
події, які відбулися відразу після
будівництва святого намету.
У ній говориться, що Єгова —
святий Бог, і його народ може
бути святим, якщо буде
дотримуватися його постанов.
У розділах з 1-го по 7-й містяться різні
закони про приношення для Єгови.
У 8-му і 9-му розділах описується
церемонія посвячення священиків,
помазання Аарона на первосвященика і
перші приношення, які він склав для Бога.
У 10-му розділі розповідається, як Єгова
карає смертю двох Ааронових синів —
Надава та Авігу — за те, що вони
принесли «недозволене приношення».
Потім Єгова наказує священикам не пити
ніякого алкогольного напою перед тим,
як вони будуть входити в намет
зборів, тобто в святий намет.
У розділах з 11-го по 15-й містяться
закони про те, що є чистим і що нечистим.
Єгова каже ізраїльтянам, яких тварин
вони можуть їсти, а яких не можуть.
Вказівки щодо Дня примирення
наведені в 16-му розділі.
Розділи з 17-го по 20-й розповідають
про закони щодо святої поведінки.
Наприклад, Божий народ не повинен
був їсти крові, поклонятися ідолам
чи займатися спіритизмом, як
це робили довколишні народи.
Ізраїльтяни мали зважати на сліпих, глухих
і чужинців, а також поважати літніх людей.
Цікавий факт.
Те, що описано в книзі Левіт, було
«лише тінню прийдешніх благ»,
як сказано в Листі до євреїв.
Наприклад, первосвященик був
прообразом Ісуса Христа; кров
тваринних жертв символізує кров Ісуса;
Найсвятіше святого намету
представляє «саме небо»,
де Ісус з’явився «перед Богом
задля нашого блага».
21-й і 22-й розділи містять
вимоги для священиків.
Наприклад, священики мали
бути без жодної фізичної вади.
У 23-му і 24-му розділах перераховані
вказівки щодо свят і святих днів.
Єгова також дав вказівки стосовно
світильників у святому наметі
і хлібів представлення.
У 24-му розділі теж підкреслюється
святість Божого імені.
За наказом Єгови, людину, яка проклинала
це ім’я, мали закидати камінням.
25-й розділ містить закони про
суботній рік, ювілейний рік,
відновлення власності
і ставлення до бідних.
До тих, кого продали в рабство,
мали ставитися з добротою,
як до найманих робітників.
У 26-му розділі описуються
благословення за слухняність
Єгові і покарання за непослух.
Останній, 27-й розділ, містить закони про
речі, стосовно яких давали обітницю,
а також про людей, присвячених Єгові.
Читаючи книгу Левіт, звертайте увагу,
як ми маємо наслідувати Єгову
і намагатися бути святими,
чому треба глибоко
поважати його святе ім’я
і чому ми можемо бути впевнені,
що під правлінням Божого Сина,
великого Первосвященика
і Царя Божого Царства,
ціла земля буде віддзеркалювати
святість Бога.

Вступ до Левіт